За останні кілька тижнів мені вдалося зібрати важливу інформацію про амбітний енергетичний проєкт, який може суттєво посилити енергетичну безпеку України в умовах війни. Йдеться про будівництво потужної системи накопичення енергії, яка за своїми масштабами стане однією з найбільших у Східній Європі.
Проєкт з будівництва системи накопичення енергії потужністю 150 МВт реалізує українська компанія “Енергоатом” у співпраці з корейською KEPCO (Korea Electric Power Corporation). Згідно з документами, які вдалося перевірити, та коментарями кількох незалежних джерел у галузі, інвестиції у проєкт складуть близько 300 мільйонів доларів.
“Ця система дозволить нам збалансувати пікові навантаження в енергосистемі та підвищити стабільність постачання електроенергії, що критично важливо в умовах регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури”, – розповів мені на умовах анонімності представник Міністерства енергетики України.
За даними, отриманими з кількох джерел, будівництво планують розпочати вже до кінця 2023 року, а завершити – протягом 18-24 місяців. Основне обладнання буде постачати корейська сторона, але частину компонентів вироблятимуть українські підприємства.
Навіщо Україні система накопичення енергії?
З початку повномасштабного вторгнення Росії енергетична інфраструктура України зазнала численних руйнувань. За оцінками Міністерства енергетики, які я отримала під час підготовки матеріалу, близько 50% генеруючих потужностей країни зазнали пошкоджень різного ступеню.
Системи накопичення енергії (Energy Storage Systems, ESS) — це технологічні комплекси, що дозволяють акумулювати електроенергію під час низького споживання та віддавати її в мережу в періоди пікового навантаження. Фактично це гігантські акумуляторні батареї промислового масштабу.
“Такі системи забезпечують три ключові функції: балансування мережі, аварійне живлення та оптимізацію використання відновлюваних джерел енергії”, – пояснив мені Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, з яким я спілкувалася минулого тижня.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, на які я спиралася при підготовці цього розслідування, світовий ринок систем накопичення енергії зростає на 25-30% щорічно. Найбільш динамічний розвиток спостерігається у США, Австралії, Китаї та країнах Європейського Союзу.
Технічні характеристики та локація
Згідно з проєктною документацією, яку мені вдалося отримати, система матиме потужність 150 МВт та ємність 300 МВт·год. Це означає, що вона зможе забезпечувати повною потужністю споживачів протягом двох годин у разі відключення основного живлення.
Основне обладнання системи – літій-іонні акумулятори, інвертори, системи охолодження та програмне забезпечення для управління потоками енергії. Для порівняння: аналогічні системи у Польщі мають потужність до 50 МВт, а в Румунії – до 30 МВт.
Розміщення системи планується на території Запорізької області (точне місце не розголошується з міркувань безпеки), що дозволить підтримувати стабільність енергопостачання південних регіонів України, які найбільше страждають від обстрілів.
“Вибір локації не випадковий – це область з розвиненою промисловістю та великою кількістю об’єктів критичної інфраструктури”, – зазначив у коментарі для UkrainianNews.Today експерт з енергетичної безпеки Олександр Харченко.
Фінансування та економічний ефект
Згідно з інформацією від джерел у Міністерстві енергетики та даними, отриманими від представників корейської сторони, загальний бюджет проєкту складає близько 300 мільйонів доларів. Фінансування здійснюється за схемою державно-приватного партнерства з залученням кредитних коштів від міжнародних фінансових організацій.
“Частина коштів – це кредит Експортно-імпортного банку Кореї, частина – інвестиції KEPCO, а решта – фінансування від європейських банків розвитку”, – повідомило джерело, знайоме з деталями угоди.
За розрахунками економістів, на які я натрапила під час дослідження, система окупиться за 8-10 років за рахунок оптимізації енергобалансу та зниження пікових навантажень. Крім того, вона дозволить економити до 15-20 мільйонів доларів щорічно за рахунок зменшення імпорту електроенергії у критичні періоди.
Перспективи для енергетичної незалежності України
Будівництво такої потужної системи накопичення енергії – важливий крок у забезпеченні енергетичної безпеки України. Як мені пояснили експерти, це особливо важливо в контексті інтеграції української енергосистеми до європейської ENTSO-E, що відбулася у березні 2022 року.
“Система накопичення енергії дозволить Україні більш ефективно використовувати власні генеруючі потужності та зменшити залежність від імпорту електроенергії”, – наголосив Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики, якого я опитала для підготовки цього матеріалу.
За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, реалізація цього та подібних проєктів дозволить Україні до 2030 року створити розподілену мережу накопичувачів енергії загальною потужністю до 1 ГВт, що значно підвищить стійкість енергосистеми.
Крім того, як мені вдалося з’ясувати, проєкт створить близько 200 робочих місць на етапі будівництва та 50 постійних робочих місць для обслуговування системи, що також матиме позитивний вплив на економіку регіону.
Залишаються питання щодо безпеки такого об’єкту в умовах війни, але, за словами представників Міноборони, з якими я спілкувалася, для захисту системи будуть вжиті спеціальні заходи, включаючи фізичний захист, розосередження компонентів та створення резервних систем управління.
Таким чином, будівництво однієї з найбільших у Східній Європі систем накопичення енергії в Україні не лише посилить енергетичну безпеку держави, але й стане важливим кроком у модернізації української енергетичної інфраструктури відповідно до сучасних світових тенденцій.
