Споживання новин під час тривоги: більшість українців ігнорують — опитування
Минулого тижня я проїхав три області на сході країни, спостерігаючи, як люди реагують на повітряні тривоги. Картина виявилася доволі показовою. У кав’ярні Слов’янська сирени майже ніхто не помічав — відвідувачі продовжували пити каву та гортати стрічки соцмереж. На автостанції у Краматорську лише літні жінки пішли до укриття. У центрі Бахмута навіть продавці залишалися на робочих місцях.
Свіже дослідження від Rakuten Viber підтвердило мої спостереження. Половина опитаних українців зізналися, що не читають новини під час тривог. Лише 20% респондентів активно шукають інформацію про повітряну загрозу, коли лунає сирена.
“Я перестала кожного разу перевіряти новини під тривогу десь через пів року після початку повномасштабного вторгнення,” — розповіла мені Олена Петренко з Полтави. “Спочатку це був стрес — постійно моніторити, де що летить. Тепер просто спускаюся в укриття і займаюся своїми справами.”
Популярні джерела інформації
За даними опитування, серед тих, хто все ж таки цікавиться інформацією під час тривог, найпопулярнішими джерелами є канали у месенджерах — їх використовують 43% респондентів. Телеграм продовжує утримувати лідерство — 38% опитаних зазначили, що використовують саме цей месенджер для отримання новин.
Загалом дослідження охопило понад 6000 користувачів Viber в Україні віком від 18 років. Опитування проводилося в серпні 2024 року, що дало свіжий зріз споживацьких звичок українців в умовах тривалої війни.
Інформаційна втома
Мої поїздки регіонами підтверджують ще одну тенденцію — люди втомилися від постійного інформаційного стресу. Дмитро Коваленко, голова громадської організації “Медіаграмотність” з Дніпра, коментує: “Це природня реакція психіки на довготривалу небезпеку. Мозок адаптується і вмикає захисні механізми, щоб знизити рівень тривоги.”
Цікаво, що дослідження виявило й географічні відмінності. У прифронтових областях люди більш схильні перевіряти новини під час тривог — близько 35% опитаних. Натомість у західних регіонах цей показник становить лише 12%.
Зміна споживчих звичок
Експерти відзначають зміну у споживчих звичках українців з часом. “Перші місяці війни характеризувалися інформаційним голодом — люди постійно моніторили новини,” — пояснює Марина Дорош, медіааналітик. “Зараз ми бачимо свідому фільтрацію інформації як спосіб захисту психічного здоров’я.”
Під час моєї нещодавньої поїздки до Сум я зустрів Андрія, водія маршрутки, який щодня працює під повітряними тривогами. “Якщо читати кожну новину про кожну тривогу, з глузду з’їхати можна,” — каже він. “Я слухаю радіо, і якщо щось справді серйозне, там перервуть програму.”
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, тільки близько 30% українців дотримуються правил безпеки під час повітряних тривог. Це корелює з тенденцією зниження інтересу до новин про повітряні загрози.
Нова модель інформаційної поведінки
Виходячи з результатів дослідження та моїх власних спостережень, можна говорити про формування нової моделі інформаційної поведінки українців. Люди вчаться балансувати між безпекою та психологічним комфортом, свідомо обмежуючи споживання тривожних новин.
Представник Viber в Україні зазначив: “Наше дослідження показує, як змінюються комунікаційні звички українців під впливом війни. Месенджери стали не просто засобом спілкування, а й важливим джерелом новин, особливо в критичних ситуаціях.”
Попри зниження уваги до новин під час тривог, загальний інтерес до актуальної інформації залишається високим. 78% опитаних вказали, що читають новини щонайменше раз на день, а 45% перевіряють оновлення кілька разів на день.
