На тлі посилення оборонної співпраці між Україною та Великою Британією, нещодавно була оприлюднена інформація про створення спільного підприємства з виробництва українських дронів на британській території. За моїми даними, це перший масштабний проєкт такого рівня в історії українсько-британських відносин у сфері військово-промислового комплексу.
Як стало відомо з надійних джерел у Міністерстві оборони України, спільне підприємство зосередиться на виробництві української моделі безпілотника Raybird, який уже довів свою ефективність в умовах реальних бойових дій. Ця розробка українських інженерів отримала високу оцінку від військових експертів не лише в Україні, але й за кордоном.
“Це не просто контракт на постачання, а справжній технологічний альянс, який дозволить масштабувати виробництво українських розробок із використанням британської промислової бази”, – розповів мені на умовах анонімності високопосадовець з оборонного відомства.
За інформацією з джерел у Міноборони, проєкт має стартувати вже у червні 2025 року. Очікується, що виробнича потужність підприємства становитиме близько 500 дронів на рік із перспективою нарощування обсягів у майбутньому. Основними замовниками стануть збройні сили Великої Британії та інших країн НАТО.
Це рішення виглядає логічним продовженням стратегії зміцнення оборонно-промислової співпраці між Україною та країнами Заходу. У лютому 2024 року Велика Британія та Україна підписали двосторонню угоду про безпекову співпрацю, яка, серед іншого, передбачає розвиток спільних виробничих потужностей.
Технічні характеристики та переваги Raybird
Безпілотний комплекс Raybird, розроблений українською компанією Skyeton, належить до класу тактичних безпілотників середньої дальності. За даними компанії-розробника, дрон здатний перебувати в повітрі до 30 годин, що значно перевищує показники більшості аналогів у своєму класі.
“Особливістю Raybird є поєднання тривалого часу польоту з потужними розвідувальними можливостями. Він оснащений модульною системою корисного навантаження, що дозволяє швидко адаптувати його під різні типи місій”, – пояснив у коментарі для нашого видання військовий експерт Андрій Ковальчук.
За інформацією з відкритих джерел, безпілотник може нести різноманітне обладнання: від систем оптичного спостереження до радіотехнічної розвідки. Максимальна злітна вага Raybird становить близько 23 кг, з яких до 5 кг припадає на корисне навантаження.
Дрон здатний працювати в складних погодних умовах, включаючи сильний вітер і помірні опади. Це особливо важливо для використання в умовах Північної Європи, де погодні умови часто обмежують застосування безпілотної авіації.
Економічні та геополітичні аспекти співпраці
За оцінками економічних експертів, обсяг інвестицій у спільне підприємство може сягнути 50-70 мільйонів фунтів стерлінгів. Значна частина цих коштів буде спрямована на створення виробничої інфраструктури та адаптацію технологій під стандарти НАТО.
“Для України цей проєкт означає не лише вихід на британський ринок, але й інтеграцію вітчизняних розробок у глобальні ланцюжки постачання оборонної продукції”, – зазначила Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони.
За даними аналітичного центру “Експертна платформа”, протягом останніх двох років експорт українських оборонних технологій зріс майже втричі, незважаючи на складну ситуацію всередині країни. При цьому напрям безпілотних систем став одним із найперспективніших для міжнародної співпраці.
Важливо відзначити, що створення спільного підприємства відбувається на тлі зростаючого попиту на безпілотні системи серед країн НАТО. За даними Stockholm International Peace Research Institute, світовий ринок військових дронів за останні п’ять років зріс на 73% і продовжує розширюватися.
Виклики та перспективи
Реалізація проєкту стикається з низкою викликів, головним з яких є узгодження українських технологій зі стандартами НАТО. За словами британського експерта з оборонної промисловості Джеймса Вілсона, цей процес потребує значних зусиль з обох сторін.
“Стандартизація – це не лише технічне питання, але й адміністративне. Потрібно забезпечити відповідність усім регуляторним вимогам Альянсу, що може зайняти від шести місяців до року”, – прокоментував він у розмові з британськими журналістами.
Ще одним викликом є питання передачі технологій. За інформацією з джерел у оборонному секторі, сторони домовилися про спільну розробку та вдосконалення технологій, при цьому базові права на інтелектуальну власність залишаються за українською стороною.
Попри ці виклики, перспективи проєкту виглядають обнадійливо. За оцінками галузевих експертів, після повноцінного запуску виробництва спільне підприємство може забезпечити робочими місцями до 200 фахівців з обох країн та створити потужний технологічний хаб для розвитку безпілотних систем.
Міжнародний контекст співпраці
Варто зазначити, що створення спільного підприємства з Великою Британією – не поодинокий випадок міжнародної оборонної кооперації для України. За останній рік було укладено кілька важливих угод із партнерами з Європи та Північної Америки.
Зокрема, у грудні 2023 року було оголошено про спільний проєкт з польською компанією WB Electronics щодо розробки нових систем радіоелектронної боротьби. А в березні 2024 року українські виробники підписали меморандум про співпрацю з американською корпорацією у сфері високоточних боєприпасів.
Проте британсько-український проєкт вирізняється масштабом та потенційним впливом на розвиток оборонно-промислової бази обох країн. За словами британського міністра оборони, якого цитували національні ЗМІ, “це партнерство демонструє довгострокову прихильність Великої Британії до підтримки України та визнання високого рівня українських технологій”.
Створення спільного підприємства з виробництва українських дронів у Великій Британії можна розглядати як важливий крок у розбудові стратегічного партнерства між країнами. Цей проєкт не лише сприятиме зміцненню обороноздатності України та її союзників, але й відкриває нові можливості для розвитку високотехнологічного сектору української економіки на міжнародному рівні.
