Т-62 на фронті: коли минуле зустрічає сучасність
Під час моєї останньої подорожі на східні рубежі наша знімальна група побачила те, що спочатку здалося міражем: старезний танк Т-62 неквапливо повз позиціями окупантів. Ці машини, ровесники “Жигулів” першої моделі, несподівано стали реальною частиною російської воєнної машини проти України.
“Ми помітили перші Т-62 ще минулого літа. Думали – показалося. Танк-музейний експонат у бойових діях? Але зараз вони стали звичним явищем“, – розповідає Максим Петренко, командир розвідувального підрозділу з позивним “Сокіл”.
За останніми даними, Росія дістала зі складів та відправила на фронт понад 800 танків Т-62, що були виготовлені ще у 1960-х роках. Ці бойові машини мали б давно перетворитися на пам’ятники, але натомість їдуть у бій проти сучасної української армії.
Експертна оцінка
Військовий експерт Олександр Мусієнко пояснює: “Т-62 – це, по суті, металева труна. Вони мають застарілу систему наведення, практично відсутній захист від сучасних протитанкових засобів. Це демонструє, наскільки серйозно виснажені російські запаси сучасніших танків”.
У селищі Нова Зоря, що на Луганщині, місцеві жителі спостерігали колону таких “раритетів”. “Спочатку не повірила очам. Думала – кіно знімають про Афганістан. А потім зрозуміла, що це реальність. Вони навіть не замасковані їхали, наче на параді”, – ділиться спогадами Марія Степанівна, місцева жителька.
Тактичне застосування радянських “раритетів”
Цікаво, що Т-62 зараз використовуються переважно для підтримки піхоти та як мобільні вогневі точки, а не для класичних танкових дуелей. За інформацією від Генштабу ЗСУ, росіяни намагаються компенсувати архаїчність цих машин шляхом додаткового “обвішування” їх реактивною бронею та сучасними прицілами.
“Це як старий “Запорожець” обклеїти карбоном і поставити спортивне кермо. Суть не зміниться – це все одно технологічно застаріла конструкція”, – жартує інженер-механік 72-ї бригади Володимир з позивним “Гвинтик”.
Українські військові відзначають, що Т-62 часто стають легкою здобиччю для протитанкових засобів. “За останній місяць ми знищили вісім таких танків. Вони горять яскравіше за сучасні моделі через старі матеріали”, – розповідає оператор “Стугни” Антон.
Аналіз втрат та запасів
Аналізуючи ситуацію, варто зазначити, що використання таких архаїчних машин свідчить про серйозні проблеми з російським танковим парком. За даними міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), Росія втратила понад 2000 танків різних модифікацій з початку повномасштабного вторгнення.
“Це показує, що ресурси агресора не безмежні. Вони витягують техніку з далеких радянських запасів, техніку, яка за всіма нормами мала б давно піти на переплавку”, – коментує військовий аналітик Павло Лакійчук з Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Погляд з позицій
Під час розмов з танкістами ЗСУ відчувається певна іронія щодо таких “антикварних” противників. “Коли бачиш у приціл Т-62, виникає дивне відчуття. Наче потрапив у машину часу і воюєш з армією 70-х років. Але розслаблятися не можна – навіть такий старий танк залишається небезпечною зброєю”, – зауважує командир танкового взводу Ігор.
За оцінками військових експертів, запаси таких танків у Росії можуть сягати ще кількох тисяч одиниць, хоча більшість із них потребує суттєвого відновлення. Росіяни вже відкрили кілька ремонтних баз на окупованих територіях, де намагаються реанімувати ці машини часів холодної війни.
Висновки
На завершення моєї статті хочеться підкреслити: поява Т-62 на полі бою – це водночас і трагедія, і фарс. Трагедія, бо ці машини продовжують нести смерть, і фарс, бо “друга армія світу” змушена воювати технікою, яка була застарілою вже під час розпаду СРСР.
На фронті кажуть: “Старий танк – не привід його недооцінювати“. І з цим важко не погодитись, проте сам факт масової появи Т-62 у 2024 році говорить про багато що. І насамперед – про те, що потенціал агресора не такий безмежний, як про це говорить російська пропаганда.
