Технології DARPA 3D-друк зброї з металобрухту

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
5 хв читання

Технології DARPA: 3D-друк зброї з металобрухту

Минулого тижня я отримала доступ до унікальних матеріалів про програму DARPA (Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США), яка може кардинально змінити підходи до виробництва зброї в польових умовах. Після кількох тижнів спілкування з експертами та аналізу документів, стало очевидно – це може стати революцією у військовій логістиці.

DARPA розпочала програму, яка передбачає виготовлення високотехнологічних компонентів озброєння безпосередньо на полі бою з використанням металобрухту. Ідея полягає у створенні мобільних 3D-принтерів, здатних переплавляти металеві відходи та друкувати з них деталі для зброї, запасні частини для техніки та інші критично важливі компоненти.

“Ми прагнемо перетворити проблему утилізації відходів на полі бою на рішення проблеми постачання”, – пояснив мені у телефонній розмові один із керівників проєкту, який побажав залишитися анонімним.

Проєкт “Phoenix Materials”

За даними, отриманими від моїх джерел, DARPA вже інвестувала понад 15 мільйонів доларів у розробку цієї технології. Проєкт має кодову назву “Phoenix Materials” і перебуває на стадії активного тестування.

Ключовою інновацією є спеціальні 3D-принтери, які можуть працювати з неоднорідною сировиною – від гільз від снарядів до уламків техніки. Система використовує передові алгоритми аналізу складу металу, визначає його характеристики та автоматично коригує параметри друку.

Результати випробувань

Як мені вдалося з’ясувати під час розслідування, технологія вже пройшла кілька успішних випробувань. Під час тестів інженерам вдалося виготовити функціональні деталі для безпілотників, елементи стрілецької зброї та навіть корпуси для мікробоєприпасів.

“Якщо в перші дні роботи над проєктом ми могли створювати лише прості деталі, то зараз технологія дозволяє виготовляти компоненти з високою точністю та механічною міцністю”, – розповів мені один із інженерів, задіяних у проєкті.

Військове значення технології

Військові експерти, з якими я консультувалася, відзначають революційний потенціал цієї технології, особливо для віддалених операцій, де логістика постачання запчастин є проблематичною.

“Уявіть собі: замість чекати тижні на доставку критично важливої деталі, військові зможуть виготовити її за кілька годин з матеріалів, які є під рукою. Це кардинально змінює правила гри”, – пояснив полковник у відставці Джеймс Коннор, який тепер працює консультантом з питань оборонних технологій.

Процес виробництва

За моїми даними, технологія передбачає кілька етапів: збір металобрухту, сортування, очищення, аналіз складу, плавлення та безпосередньо 3D-друк. Весь процес контролюється штучним інтелектом, який оптимізує параметри друку залежно від вхідної сировини та необхідних характеристик кінцевого виробу.

Особливу увагу розробники приділяють портативності системи. За інформацією, яку мені вдалося отримати, вся установка може бути розміщена на вантажівці середнього розміру і розгорнута протягом кількох годин.

Виклики та проблеми

Проте програма стикається і з викликами. За словами моїх джерел, найбільші труднощі пов’язані з забезпеченням стабільної якості кінцевих виробів та енергоспоживанням. Система потребує значних енергетичних ресурсів для плавлення металу, що може бути проблематичним у польових умовах.

“Ми працюємо над інтеграцією з портативними джерелами енергії, включаючи сонячні панелі та компактні генератори”, – повідомило джерело, знайоме з проєктом.

Цивільне застосування

Цікаво, що технологія має потенціал не лише для військового застосування. В перспективі подібні системи можуть використовуватися для гуманітарних місій у віддалених регіонах або районах стихійних лих, де необхідно швидко виготовляти інструменти чи запчастини.

Безпекові ризики

Експерти з безпеки, однак, висловлюють занепокоєння щодо можливості потрапляння такої технології до рук недержавних збройних формувань або терористичних груп.

“Це класичний приклад технології подвійного призначення. У відповідальних руках вона може врятувати життя, у неправильних – становити серйозну загрозу”, – зазначив аналітик з питань нерозповсюдження озброєнь Віктор Корсак, з яким мені вдалося поспілкуватися.

DARPA планує завершити основну фазу розробки протягом наступних 18 місяців, після чого технологія може бути передана військовим для польових випробувань у реальних умовах.

Перспективи для України

Мої джерела в оборонній промисловості вказують, що Україна також проявляє інтерес до цієї технології. Враховуючи обсяги металобрухту, що накопичуються внаслідок бойових дій, така система могла б мати стратегічне значення для підтримки боєздатності наших військ.

“Для країн, які ведуть оборонну війну, такі технології можуть стати ключем до технологічної автономії”, – підкреслив військовий експерт Андрій Павленко під час нашої розмови.

Залишається відкритим питання, коли подібні технології стануть доступними для широкого застосування і як вони змінять підходи до ведення бойових дій. Але вже зараз очевидно – майбутнє війни все більше залежить від здатності швидко адаптуватися та використовувати наявні ресурси з максимальною ефективністю.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *