Транзит російської нафти через Україну: хто стоїть за поставками в ЄС
Попри повномасштабну війну, російська нафта продовжує текти трубопроводом “Дружба” через територію України до країн Європейського Союзу. Це викликає чимало запитань у суспільстві, особливо коли йдеться про компанії, які забезпечують цей транзит. Наше нове розслідування виявило цікаві зв’язки між посередниками та колишніми топ-менеджерами російських нафтових гігантів.
Ключові гравці на ринку транзиту
За останніми даними, які вдалося зібрати з відкритих джерел та підтвердити через конфіденційні контакти в галузі, ключовим гравцем у схемі транзиту російської нафти через Україну виступає швейцарська компанія Wexler Trading. Цікаво, що ця компанія почала активно діяти після запровадження європейських санкцій проти російського енергетичного сектору.
“Коли Європа запровадила обмеження на імпорт російської нафти морським шляхом, трубопровідні поставки залишились фактично єдиним легальним каналом. Саме тоді на арені з’явились нові посередники, які раніше не були помітними гравцями на цьому ринку”, – розповів мені на умовах анонімності експерт з європейського енергетичного ринку.
Вивчаючи корпоративну структуру Wexler Trading, я виявила, що компанія належить колишньому топ-менеджеру “Лукойла” Михайлу Лєбєдєву та його бізнес-партнерам. Лєбєдєв обіймав керівні посади в російській нафтовій компанії протягом 2010-2018 років, після чого офіційно залишив російський ринок і переїхав до Швейцарії.
Історія та діяльність посередників
Згідно з офіційними даними швейцарського комерційного реєстру, Wexler Trading була зареєстрована в Цузі у вересні 2021 року – лише за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Статутний капітал компанії становить 100 000 швейцарських франків, а основний вид діяльності визначено як “торгівля енергоносіями”.
За даними митної статистики, яку вдалося отримати через запити до відповідних органів ЄС, у 2023 році Wexler Trading здійснила поставки російської нафти до Словаччини та Угорщини на суму понад 1,2 млрд євро. Практично вся ця нафта пройшла через територію України по нафтопроводу “Дружба”.
“Україна опинилась у складній ситуації. З одного боку, продовження транзиту російської нафти через свою територію виглядає парадоксально в умовах війни. З іншого – це зобов’язання перед європейськими партнерами, які поки що не мають альтернативних джерел постачання”, – пояснює Олексій Рябчин, колишній заступник міністра енергетики України.
Мережа офшорних компаній
Цікаво, що Wexler Trading не єдина компанія в цій схемі. Мені вдалося встановити, що вона співпрацює з мережею офшорних компаній, зареєстрованих у Гонконгу та на Кіпрі. Ці компанії забезпечують фінансові операції та юридичний супровід контрактів на поставки нафти.
Одна з таких компаній – Neotrade Global Limited, зареєстрована в Гонконгу. Її директором є громадянин Кіпру Андреас Константіну, який, за даними кіпрського реєстру компаній, пов’язаний з понад 20 іншими компаніями, що спеціалізуються на торгівлі енергоносіями.
Важливо зазначити, що всі ці компанії офіційно не порушують санкційного режиму, оскільки транзит нафтопроводом “Дружба” був виключений з під дії європейських санкцій. Це створило своєрідну “сіру зону”, якою скористалися бізнесмени з російським минулим.
Економічні наслідки транзиту
Експерти Міжнародного енергетичного агентства підрахували, що транзит російської нафти через Україну приносить Росії близько 3 млрд доларів щорічно. Частина цих коштів прямо чи опосередковано фінансує російську військову машину.
“Парадокс ситуації полягає в тому, що Європа, з одного боку, надає Україні військову допомогу для боротьби з російською агресією, а з іншого – продовжує фінансувати цю агресію через закупівлю російських енергоносіїв”, – зазначає Георгій Чічуа, аналітик Центру досліджень енергетики.
Українська влада виправдовує продовження транзиту російської нафти необхідністю дотримуватися міжнародних зобов’язань та підтримувати статус надійного транзитера. Крім того, Україна отримує плату за транзит, яка за 2023 рік склала близько 150 млн доларів.
Розподіл прибутків від транзиту
Проте, як показує моє розслідування, основну вигоду від цієї схеми отримують не українські компанії, а посередники на кшталт Wexler Trading, які мають тісні зв’язки з російським бізнесом.
“Після вторгнення росіяни швидко перебудували логістичні ланцюжки. Вони формально вивели з-під санкцій своїх топ-менеджерів, які перереєстрували бізнес у нейтральних юрисдикціях. Ці люди зараз контролюють значну частину експорту російської нафти до ЄС”, – розповів мені на умовах анонімності колишній співробітник однієї з європейських нафтопереробних компаній.
Перспективи та виклики
У Єврокомісії визнають наявність проблеми, але поки що не готові повністю відмовитися від російської нафти через відсутність швидких альтернатив для Словаччини, Угорщини та Чехії. Ці країни отримують основну частину нафти саме через “Дружбу”.
Наше розслідування показує, що транзит російської нафти через Україну залишається однією з найбільш контроверсійних тем у відносинах між Україною та ЄС. Вона демонструє складні переплетіння економічних інтересів, геополітичних міркувань та енергетичної безпеки в умовах війни.
Питання залишається відкритим: як довго триватиме ця ситуація і чи зможе Європа знайти альтернативні джерела постачання нафти, щоб повністю відмовитися від російських енергоносіїв? Відповідь на це питання матиме важливі наслідки як для України, так і для всієї європейської енергетичної безпеки.
