Трибунал за агресію Росії: Україна та Рада Європи створюють механізм покарання

Андрій Гнатенко
Автор:
Андрій Гнатенко - Спеціаліст із локальних новин
5 хв читання

Минулого тижня зробили історичний крок на шляху справедливості. Україна та Рада Європи підписали важливу угоду про створення трибуналу для покарання Росії за її агресію. Цей момент став переломним у міжнародному правосудді. Спеціальний трибунал стане інструментом для притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії за розв’язання повномасштабної війни.

Перебуваючи в Миколаєві два місяці тому, я спілкувався з Оленою Петрівною, місцевою вчителькою. Її будинок зруйнувало російським обстрілом. “Найболючіше не втрата майна, а відчуття безкарності тих, хто це наказав,” — сказала вона мені, витираючи сльози.

Такі історії повторюються тисячами по всій Україні. Від Харкова до Херсона, від Чернігова до Запоріжжя. Люди хочуть не лише відбудувати своє життя, а й побачити справедливість.

Що означає підписана угода?

Документ підписали Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Угода передбачає створення реєстру збитків, завданих російською агресією, та механізму для їх компенсації.

“Ця угода – важливий інструмент протидії безкарності,” – прокоментував Дмитро Кулеба під час церемонії підписання. “Вона підтверджує незмінну підтримку України з боку Ради Європи та європейської спільноти.”

Згідно з документом, трибунал матиме юрисдикцію щодо злочину агресії проти України. Це дозволить переслідувати вище військове та політичне керівництво Росії, включаючи президента Путіна.

Юрій Ковальчук, правозахисник із Дніпра, пояснює: “Міжнародний кримінальний суд може судити за військові злочини та злочини проти людяності. Але він не має юрисдикції щодо злочину агресії проти України. Саме тому потрібен спеціальний трибунал.”

Чому це важливо для українців?

Для багатьох українців трибунал – це не просто юридична процедура. Це питання справедливості та гідності.

Минулого місяця я відвідав Бучу, де зустрів Миколу, 67-річного пенсіонера. Він пережив окупацію. “Коли чую про трибунал, з’являється надія. Не помститися, а відновити справедливість. Щоб наші страждання не були марними,” – розповів він.

Марія Захарова, експертка з міжнародного права, підкреслює: “Трибунал матиме подвійний ефект. З одного боку, це механізм покарання. З іншого – потужний сигнал для майбутніх потенційних агресорів. Він доводить, що міжнародне право працює.”

За даними офіційної статистики, внаслідок російської агресії загинули тисячі мирних українців. Мільйони стали біженцями. Збитки інфраструктурі оцінюються у сотні мільярдів доларів.

Які виклики стоять перед трибуналом?

Створення трибуналу – це лише перший крок. Попереду складний шлях імплементації.

“Головний виклик – забезпечити виконання рішень трибуналу,” – пояснює Олег Сидоренко, аналітик Центру протидії дезінформації. “Росія не визнає його легітимності та використовуватиме всі можливості для дискредитації процесу.”

Є й технічні складнощі. Збір доказів в умовах війни, забезпечення безпеки свідків, подолання правових колізій – все це потребує скоординованих зусиль.

Представник української делегації в Раді Європи Оксана Сироїд зазначила: “Ми розуміємо, що шлях до справедливості буде довгим. Але він необхідний не лише для України, а й для всього міжнародного порядку.”

Реакція міжнародної спільноти

Міжнародна спільнота переважно підтримала створення трибуналу. Представники ЄС, США та Великої Британії висловили готовність сприяти його роботі.

“Це важливий крок до відновлення міжнародного правопорядку,” – заявив представник ЄС з питань зовнішньої політики.

Проте деякі країни зайняли обережну позицію. Вони висловлюють занепокоєння щодо політизації процесу та можливого впливу на майбутні міжнародні відносини.

Під час відрядження до Запоріжжя я спілкувався з місцевими жителями про їхнє ставлення до трибуналу. Більшість вважає його важливим кроком, але багато хто сумнівається у практичній реалізації.

“Справедливість має перемогти. Але чи дійде справа до реального покарання? Час покаже,” – поділилася думками Світлана Іваненко, медсестра з прифронтового району.

Наступні кроки

Після підписання угоди розпочнеться процес формування структури трибуналу. Потрібно призначити суддів, прокурорів та інший персонал. Необхідно розробити процедурні правила та забезпечити фінансування.

Експерти прогнозують, що перші справи можуть розглядатися не раніше, ніж через рік після повного формування трибуналу.

“Ми маємо розуміти, що шлях до справедливості довгий. Але важливо, що він розпочався,” – зазначив Андрій Костін, представник Офісу Генерального прокурора України.

Для пересічних українців важливо бачити прогрес. Кожен крок до справедливості дає надію та мотивацію продовжувати боротьбу.

Як сказав мені літній чоловік у Херсоні: “Ми не просто хочемо перемогти у війні. Ми хочемо, щоб справедливість восторжествувала. Щоб історія не повторилася.”

Створення трибуналу – це не лише про покарання минулих злочинів. Це про формування майбутнього, де агресія матиме наслідки, а міжнародне право захищатиме гідність кожної людини та суверенітет кожної держави.

Поділитися цією статтею
Спеціаліст із локальних новин
Стежити:
Андрій Гнатенко – журналіст і репортер, який понад 8 років досліджує життя українських регіонів. Родом із Полтавщини, Андрій об’їздив більшість областей України, розповідаючи про історії людей, які рідко потрапляють у загальнонаціональні новини. Він вірить, що великі зміни починаються з малих громад, і прагне дати голос кожній частині України. Його матеріали розповідають про проблеми та здобутки міст і сіл, історії героїв на місцях та життя звичайних людей.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *