Минулої ночі Брянська область Росії здригнулася від потужних вибухів. Кілька годин у небі чулися вибухи та було видно заграву. Місцеві жителі публікували відео та фото в соцмережах, а російські канали повідомляли про масштабну “атаку безпілотників”. Що ж насправді сталося біля Брянська і яке значення має ця операція?
Учора близько опівночі я отримав повідомлення від колеги з прикордонної Сумщини. Він писав про гучні вибухи з боку російського кордону. Майже одночасно в телеграм-каналах з’явилися перші згадки про атаку на військовий об’єкт у Брянській області.
“Прокинулися від гуркоту, ніби грім серед ясного неба. Потім ще і ще. Вибухи тривали кілька годин”, — розповів мені телефоном Сергій, житель українського прикордонного села, який побажав не називати своє прізвище.
За інформацією джерела в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, цієї ночі українські безпілотники атакували один із найбільших російських арсеналів, розташований неподалік Брянська. На ньому зберігалися боєприпаси для артилерії, ракети для систем “Град” та “Смерч”, а також авіаційні бомби.
“Цей об’єкт мав стратегічне значення для постачання російських військ на Сумському та Чернігівському напрямках. Удар був точний та ефективний”, — повідомило джерело на умовах анонімності.
Російське міністерство оборони традиційно заявило про “успішне перехоплення всіх безпілотників”, проте численні відео в мережі демонструють потужні вибухи та заграву, що було видно за десятки кілометрів.
Свідчення очевидців та реакція влади
Місцеві російські телеграм-канали опублікували десятки відео з камер спостереження та записів очевидців, які зафіксували потужні вибухи в районі села Октябрське, де розташований військовий склад.
“Вікна тремтіли так, що думали — повилітають. Діти прокинулись і плакали. Такого ще не було”, — написала жителька Брянська Марина К. у коментарях під дописом місцевого новинного каналу.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз підтвердив “атаку українських безпілотників”, але традиційно заявив, що “більшість із них було збито”. При цьому він визнав, що внаслідок падіння уламків сталося займання на “одному з об’єктів”.
За даними російських ЗМІ, пожежа на складі тривала до ранку. До гасіння залучили десятки одиниць техніки та авіацію.
Значення удару для ходу війни
Військовий експерт Олександр Ковальчук, з яким мені вдалося поспілкуватися сьогодні вранці, вважає атаку на брянський арсенал важливою операцією:
“Такі удари мають кілька цілей. По-перше, це знищення боєприпасів, які могли б використовуватися проти українських міст і позицій. По-друге, це порушення логістичних ланцюжків постачання російської армії. І по-третє, це демонстрація здатності України вражати важливі військові об’єкти глибоко на території Росії”.
За його словами, російська система ППО виявилася неефективною проти сучасних українських безпілотників, здатних діяти на значній відстані.
Цей удар став уже не першим успішним ударом українських сил по російських військових об’єктах у Брянській області. У квітні цього року повідомлялося про ураження нафтобази, а в травні — про пошкодження залізничного вузла, що використовувався для військових перевезень.
Реакція міжнародної спільноти
Офіційного підтвердження атаки з боку українського командування поки не надходило, що відповідає усталеній практиці щодо операцій на території Росії.
Міжнародні експерти відзначають, що такі удари демонструють зростаючі можливості України у веденні дистанційної війни та здатність завдавати ударів по критичній військовій інфраструктурі противника.
“Удари по складах боєприпасів — це один із найефективніших способів послабити наступальний потенціал противника без прямого контакту на полі бою”, — зазначив військовий аналітик Інституту дослідження війни Джордж Бартон.
Проїжджаючи сьогодні прикордонними селами Сумської області, я бачив спокійних людей, які продовжують працювати на своїй землі попри близькість до кордону. Вони знають про нічну операцію і сприймають її як необхідний крок для власної безпеки.
“Чим менше в них снарядів, тим спокійніше нам тут жити”, — просто пояснив мені місцевий фермер Микола, ремонтуючи трактор біля свого подвір’я.
