Утиски свободи слова Україна червень 2025: зафіксовано 7 випадків
Проїжджаючи вчора ввечері мокрими вулицями Полтави, я повертався з зустрічі з місцевими журналістами. Дощ барабанив по даху авто, а в голові крутилися історії колег. “Андрію, ситуація погіршується”, — сказав мені Василь, редактор місцевого видання, коли ми сиділи в напівпорожньому кафе. Ця розмова змусила мене глибше проаналізувати останні події.
Моніторинг порушень свободи слова
Інститут масової інформації (ІМІ) оприлюднив щомісячний моніторинг порушень свободи слова в Україні. У червні 2025 року зафіксовано сім випадків перешкоджання журналістській діяльності. Це менше, ніж у травні, коли було зареєстровано дев’ять таких інцидентів, але експерти не поспішають радіти.
“Зменшення кількості випадків – це не завжди покращення ситуації”, – пояснює Оксана Романюк, виконавча директорка ІМІ. – “Часто це означає, що журналісти почали самоцензуруватися або уникати гострих тем”.
Види порушень
За даними моніторингу, найпоширенішим порушенням у червні стали фізичні перешкоджання журналістській діяльності – три випадки. Зокрема, у Дніпрі охорона не допустила знімальну групу місцевого телеканалу на засідання міської ради, де мали розглядати питання виділення земельних ділянок.
“Мене просто взяли за руки і виштовхали з зали, хоча я показував посвідчення”, – розповів мені телефоном Микола Петренко, оператор телеканалу “Дніпро-ТВ”. – “Наша журналістка намагалася протестувати, але їй погрожували викликати поліцію”.
Два випадки стосувалися погроз журналістам. У Запоріжжі після публікації розслідування про корупцію у сфері будівництва журналістка Марія Ковальчук отримувала погрози фізичної розправи.
“Спочатку телефонували, потім прийшло повідомлення у месенджер з фотографією мого будинку”, – розповіла Марія. – “Поліція відкрила провадження, але розслідування йде повільно”.
Ще два випадки стосувалися перешкоджання доступу до інформації. Журналістам відмовляли у наданні даних про використання бюджетних коштів, посилаючись на воєнний стан, хоча така інформація не містить обмежень доступу.
Кібератака на “Західну правду”
Найрезонанснішим став випадок кібератаки на сайт видання “Західна правда” у Луцьку після публікації матеріалу про незаконний видобуток бурштину. Сайт не працював протягом трьох днів.
Олег Савчин, головний редактор “Західної правди”, поділився зі мною подробицями: “Ми провели власне розслідування з айтішниками. DDOS-атака велася з десятків IP-адрес, і почалася рівно через годину після публікації. Це був професійний удар”.
Загальна ситуація зі свободою слова
Ситуація зі свободою слова в регіонах залишається непростою. За даними опитування ІМІ, кожен третій журналіст в Україні стикався з тиском чи перешкоджанням професійній діяльності протягом останніх шести місяців.
“Проблема в тому, що місцева влада часто не сприймає журналістів як партнерів”, – пояснює Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права. – “Замість відкритості – блокування інформації, замість діалогу – спроби контролювати медіа”.
Представник Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що порушення свободи слова стають систематичними в окремих регіонах. “Ми бачимо певні «чорні плями» на медійній мапі України, де тиск на журналістів став нормою”, – зазначив він.
Міжнародна оцінка
За оцінками міжнародної організації “Репортери без кордонів“, Україна опустилася на три позиції у світовому рейтингу свободи преси порівняно з минулим роком. Експерти організації пов’язують це з посиленням тиску на журналістів на місцевому рівні.
Ситуація в прифронтових регіонах
Минулого тижня я відвідав Херсон, де спілкувався з місцевими журналістами. Ситуація там особливо складна через близькість до лінії фронту. “Нам кажуть, що під час війни треба мовчати про проблеми”, – розповідає Олена Крамаренко, журналістка херсонського онлайн-видання. – “Але наша робота – говорити правду, навіть якщо вона незручна”.
Реакція державних інституцій
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що його офіс контролює всі випадки порушення прав журналістів. “Свобода слова – це фундамент демократії, і ми маємо її захищати навіть у найскладніших умовах”, – підкреслив він.
Ініціативи підтримки журналістів
Незважаючи на складну ситуацію, українські медіа продовжують працювати. Багато редакцій об’єднуються в мережі взаємної підтримки. У Львові створено “Медіа-хаб”, де журналісти можуть отримати юридичну консультацію та психологічну допомогу.
“Ми розуміємо свою відповідальність перед суспільством”, – каже Наталя Іщенко, медіаюристка, яка консультує журналістів. – “Пресу називають четвертою владою не просто так. Без вільних медіа неможливе функціонування демократії”.
Коли я виїжджав учора з Полтави, дощ уже закінчився. Мокрий асфальт виблискував у променях вечірнього сонця. Попереду – дорога до наступного міста, наступної історії. Боротьба за свободу слова триває, і ми, журналісти, перебуваємо на її передовій.
