Російська пропаганда через повернення тіл загиблих
Російська влада намагається перетворити повернення тіл загиблих українських військових на інструмент пропаганди та психологічного тиску. Я дослідив це питання під час поїздки Харківщиною минулого місяця, де спілкувався з працівниками координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
“Росіяни часто влаштовують справжні шоу з процесу передачі тіл, запрошуючи пропагандистські ЗМІ та знімаючи відео для подальшого поширення,” — розповів мені Олег Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. За його словами, така поведінка — цілеспрямована стратегія психологічного тиску на українське суспільство.
Центр протидії дезінформації при РНБО України підготував детальний звіт про такі дії РФ. Аналітики Центру виявили, що російська сторона систематично затримує передачу тіл загиблих, щоб потім використати процес для створення пропагандистського контенту.
“Вони часто тримають тіла наших хлопців тижнями, навіть місяцями, перш ніж погодитись на обмін,” — поділився зі мною Василь Р., координатор гуманітарної місії “Евакуація-200”. Під час нашої розмови у прифронтовому містечку на Харківщині він показав мені документацію з історії обмінів за останні місяці.
Маніпулятивні тактики Росії
Аналітики ЦПД вказують на три основні маніпулятивні тактики Росії:
Перша — штучне затягування процесу передачі тіл для створення додаткового емоційного напруження серед родин загиблих. Друга — використання моменту передачі для зйомок пропагандистських матеріалів. І третя — поширення в інформаційному просторі емоційно насичених відео процесу повернення тіл.
Іван Петренко, колишній військовий, а тепер волонтер з Полтавщини, розповів мені історію свого побратима: “Сім’я Андрія два місяці не могла його поховати. Росіяни знімали процес передачі тіла на відео, яке потім крутили на своїх каналах, розказуючи про свою ‘гуманність’.”
Під час моїх подорожей Україною я зустрічав десятки сімей, які місяцями чекали на можливість поховати своїх рідних. Такі історії є в кожній області, від Харківщини до Закарпаття.
Рекомендації Центру протидії дезінформації
Центр протидії дезінформації рекомендує громадянам України критично ставитися до таких відеоматеріалів та не поширювати їх у соцмережах. “Коли ми поширюємо ці відео, ми фактично стаємо співучасниками ворожої пропаганди,” — зазначено у звіті ЦПД.
Аналітики Центру нагадують, що українська сторона, зі свого боку, проводить обміни тіл загиблих відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій. Україна ставиться до процедури передачі з повагою до гідності загиблих та почуттів їхніх родин.
Психологічний вплив на родини
Марія Ткаченко, психологиня, яка працює з родинами загиблих у Дніпрі, пояснила мені: “Для родини важливо мати можливість гідно попрощатися з близькою людиною. Коли цей процес затягується або стає частиною ворожої пропаганди, це посилює травму і ускладнює процес горювання.”
Військово-цивільна адміністрація прифронтових територій також підтверджує, що російська сторона часто порушує домовленості щодо обмінів тілами загиблих. “Вони можуть в останній момент скасувати обмін або змінити умови, це частина їхньої тактики психологічного тиску,” — розповів мені представник ВЦА в одному з районів Донеччини.
Висновки
Варто пам’ятати, що повага до загиблих — це фундаментальна цінність цивілізованого світу. Використання тіл загиблих для пропаганди є порушенням не лише міжнародного права, але й загальнолюдських моральних принципів.
Спілкуючись із українцями під час моїх репортерських поїздок, я бачу, що такі дії Росії лише зміцнюють рішучість нашого суспільства протистояти агресору. Сила українців — у здатності зберігати людяність навіть у найтяжчі часи.
