Ядерна безпека Україна під загрозою через удари Росії – Генсек ООН

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
4 хв читання

Ядерна безпека України під загрозою через удари Росії – Генсек ООН

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив глибоке занепокоєння щодо ядерної безпеки України внаслідок системних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Про це йдеться у спеціальній доповіді, представленій під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН минулого тижня.

Протягом останніх трьох місяців російські війська здійснили понад 40 цілеспрямованих ударів по об’єктах, пов’язаних з ядерною інфраструктурою України. Особливе занепокоєння викликають атаки на лінії електропередач, що забезпечують безперебійне електропостачання атомних електростанцій.

“Будь-яке порушення електропостачання АЕС створює критичні ризики для систем охолодження реакторів. Світ не може дозволити собі ядерну катастрофу через військові дії”, – заявив Гутерреш.

Ситуація на Запорізькій АЕС

Минулого місяця я особисто відвідала Запорізьку АЕС у складі міжнародної журналістської делегації. Експерти МАГАТЕ на станції підтвердили факти регулярних перебоїв з електропостачанням, що змушує переходити на аварійні дизель-генератори. За словами технічного директора станції, запасів палива для генераторів вистачить лише на 10 днів автономної роботи.

Міжнародне агентство з атомної енергії зафіксувало щонайменше 18 випадків, коли Запорізька АЕС була змушена переходити на аварійне живлення через пошкодження ліній електропередач. Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав ситуацію “неприпустимо небезпечною” та закликав до негайного створення демілітаризованої зони навколо всіх ядерних об’єктів України.

Загрози для ядерної інфраструктури

Згідно з даними Міністерства енергетики України, під загрозою опинилися не лише діючі АЕС, але й об’єкти зберігання відпрацьованого ядерного палива. Пошкодження таких сховищ може призвести до радіаційного забруднення значних територій.

“Російські атаки на енергетичну інфраструктуру мають системний характер і спрямовані на дестабілізацію всієї енергосистеми України”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко під час брифінгу минулої п’ятниці.

За оцінками експертів Українського ядерного форуму, найбільші ризики пов’язані з періодами заміни ядерного палива, коли системи охолодження працюють на максимальній потужності. Перебої в електропостачанні в такі моменти можуть призвести до перегріву активної зони реактора.

Міжнародна реакція

Представник України при ООН Сергій Кислиця під час засідання Радбезу ООН представив докази цілеспрямованих ударів по критичній інфраструктурі, включаючи супутникові знімки та технічні звіти міжнародних спостерігачів.

Російська сторона відкинула звинувачення, назвавши доповідь “політично мотивованою” та звинувативши українську сторону в “провокаціях на власних ядерних об’єктах”.

Однак незалежні експерти з ядерної безпеки підтверджують наявність серйозних загроз. “Системи безпеки на АЕС розраховані на мирний час і не проектувалися для роботи в умовах військових дій”, – пояснив професор Стокгольмського інституту дослідження миру Ларс Крістенсен.

Правові аспекти та моніторинг

Важливо зазначити, що за міжнародним правом атаки на ядерні об’єкти категорично заборонені. Женевська конвенція та додаткові протоколи чітко визначають, що цивільні ядерні установки не можуть бути об’єктами військових дій.

Наразі МАГАТЕ посилює моніторингові місії на всіх українських АЕС. Додаткові групи інспекторів вже прибули на Рівненську та Хмельницьку атомні станції.

На рівні ООН розглядається можливість створення спеціальної моніторингової місії з розширеними повноваженнями та технічними можливостями для постійного контролю ситуації на українських ядерних об’єктах.

Значення для енергетичної безпеки України

Для України питання ядерної безпеки залишається одним із пріоритетних. АЕС генерують понад 55% всієї електроенергії в країні, і їх безпечна робота критично важлива для енергетичної незалежності держави.

Міжнародна спільнота має всі інструменти для запобігання ядерній катастрофі в центрі Європи. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі для їх застосування.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *