Європа звинувачує Росію у втручанні в супутниковий зв’язок

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
4 хв читання

Європа звинувачує Росію у втручанні в супутниковий зв’язок

У середу представники європейських безпекових агенцій оприлюднили спільну заяву, в якій звинуватили Росію у систематичному втручанні в роботу супутникових систем зв’язку на території кількох країн ЄС.

Розслідування, яке тривало понад пів року, виявило понад 320 епізодів радіоелектронних перешкод у роботі GPS-навігації та супутникового зв’язку. Особливо інтенсивними ці втручання були в країнах Балтії, Польщі та Фінляндії.

За моїми джерелами в Міністерстві оборони України, подібні інциденти фіксуються і на українських прикордонних територіях з 2022 року, але європейські країни довгий час уникали публічних звинувачень без достатньої доказової бази.

“Ми зафіксували численні випадки, коли GPS-навігація комерційних літаків над територією східної Фінляндії відмовляла або показувала хибні координати. Це становить пряму загрозу безпеці цивільних перевезень”, – розповів мені на умовах анонімності представник фінської служби авіаційної безпеки.

Гібридна стратегія Росії

Європейське агентство з питань кібербезпеки (ENISA) стверджує, що ці дії є частиною ширшої гібридної стратегії Росії, спрямованої на дестабілізацію критичної інфраструктури європейських країн. За даними агентства, втручання відбуваються з території Калінінградської області та прикордонних районів Росії.

Особливе занепокоєння викликають випадки блокування сигналів супутникового зв’язку для військових систем НАТО під час навчань. Представник Єврокомісії з питань безпеки повідомив про створення спеціальної робочої групи для протидії таким загрозам.

У відповідь на мій запит до Міністерства закордонних справ України, речник відомства підтвердив, що Україна готова долучитися до спільної європейської ініціативи з протидії радіоелектронним атакам на критичну інфраструктуру.

Стратегія захисту НАТО

Згідно з документами, які потрапили в моє розпорядження, експерти НАТО розробляють нову стратегію захисту супутникових систем від втручань. Вона включатиме як технічні рішення, так і дипломатичні заходи.

Російська сторона традиційно заперечує свою причетність. Офіційний представник МЗС Росії назвав звинувачення “черговою антиросійською провокацією” та “спробою виправдати нарощування військової присутності НАТО біля російських кордонів”.

Наслідки для цивільних користувачів

Варто зазначити, що втручання в роботу супутникових систем має далекосяжні наслідки не лише для військових, але й для цивільних користувачів. За даними Європейського агентства авіаційної безпеки, за останні два роки кількість інцидентів, пов’язаних із GPS-спуфінгом (підміною сигналу), зросла на 340%.

“Ми бачимо систематичний і добре скоординований характер цих атак. Вони відбуваються в конкретні дні, часто збігаючись із важливими політичними подіями або військовими навчаннями”, – розповів мені експерт з кібербезпеки, який безпосередньо залучений до розслідування.

Реакція Євросоюзу

Євросоюз розглядає можливість запровадження нових санкцій проти конкретних російських установ, причетних до радіоелектронних атак. За моїми джерелами в дипломатичних колах, рішення може бути ухвалене вже наступного тижня на засіданні Ради ЄС.

Ситуація ще раз підкреслює вразливість сучасних технологічних систем перед новими формами гібридних загроз. Експерти наголошують на необхідності розробки резервних систем навігації та зв’язку, які могли б працювати в умовах радіоелектронного втручання.

Значення для України

Для України ця проблема має особливе значення з огляду на залежність оборонних систем від надійного супутникового зв’язку. За інформацією з моїх джерел у Міноборони, українські військові вже впроваджують альтернативні системи навігації, стійкі до радіоелектронного придушення.

Єврокомісія планує також виділити додаткове фінансування для посилення стійкості супутникових систем Galileo та Copernicus, щоб забезпечити їхню надійну роботу навіть в умовах активних перешкод.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *