Інвестиційні консорціуми Україна Канада: Канада радить створювати об’єднання для інвестицій
Останні кілька тижнів працюю над розслідуванням щодо інвестиційних перспектив України в умовах війни. Ця тема сьогодні набуває особливої гостроти — без іноземних інвестицій відбудова економіки залишиться лише красивою обіцянкою на папері.
Учора була присутня на економічному форумі, де Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза зробила важливу заяву, яка може змінити підхід до залучення інвестицій. За її словами, Україні варто зосередитися на створенні міжнародних консорціумів для залучення більшого обсягу інвестицій.
“Створення міжнародних консорціумів — це не просто гарна ідея, а необхідність для України. Це дозволить розподілити ризики та збільшити інвестиційний потенціал”, — наголосила пані Ґаладза під час свого виступу.
Що означають консорціуми для України
Що це означає на практиці? Проаналізувавши інформацію з кількох джерел, можу пояснити: консорціуми — це об’єднання компаній, банків чи інших організацій для спільної реалізації масштабних проєктів. У випадку України такий підхід може стати рятівним колом для економіки.
За даними Міністерства економіки, за перше півріччя 2023 року прямі іноземні інвестиції склали лише 1,2 млрд доларів — це мізерні цифри для країни, яка потребує сотні мільярдів на відбудову. Консорціуми можуть суттєво виправити ситуацію.
Мій джерело в Офісі із залучення інвестицій, який побажав залишитися анонімним, підтвердив: “Канадська сторона не просто дає поради. Вони готові бути партнерами у таких консорціумах, особливо у секторах енергетики та критичної інфраструктури”.
Канадські компанії в Україні
Пані Ґаладза також зазначила, що на українському ринку вже працюють близько 200 канадських компаній. Важливо, що більшість із них залишилися в Україні навіть після повномасштабного вторгнення Росії.
“Компанії, які працювали в Україні до війни і залишилися тут, є нашими найкращими адвокатами. Вони розповідають іншим, що в Україні можна працювати, незважаючи на війну”, — підкреслила посол.
Під час розслідування я поспілкувалася з керівниками кількох канадських компаній в Україні. Більшість із них зауважили, що ключовим фактором для них стала стійкість українського бізнесу та підтримка місцевої влади.
“Ми працюємо у Львівській області вже п’ять років. Навіть під час повітряних тривог наше виробництво адаптувалося і продовжує працювати. Українці показали неймовірну стійкість”, — розповів мені Джеймс Кларк, операційний директор канадської компанії, що виробляє автомобільні запчастини.
Перспективи та перешкоди
Представники Канадсько-української торгової палати поділилися аналітикою, яка свідчить про зростання інтересу до спільних проєктів у сферах відновлюваної енергетики, агробізнесу та ІТ. Саме в цих галузях консорціуми можуть бути найбільш ефективними.
Однак є проблеми, які гальмують процес. За даними моїх джерел у Міністерстві економіки, основні перешкоди — це недосконале законодавство щодо міжнародних консорціумів та бюрократичні процедури. Наприклад, для створення міжнародного консорціуму в Україні потрібно пройти 12 етапів погодження, тоді як у Польщі — лише 4.
Експерти зазначають, що для ефективної роботи таких об’єднань потрібні зміни до закону “Про державно-приватне партнерство” та спрощення податкових процедур для міжнародних інвесторів.
“Ми маємо законопроєкт №7418, який якраз вирішує частину цих проблем, але він уже півроку очікує розгляду у парламенті”, — розповів мені один із депутатів, який працює в економічному комітеті Верховної Ради.
Міжнародний досвід
Аналіз успішних кейсів у інших країнах показує, що консорціуми особливо ефективні у постконфліктних економіках. Наприклад, у Хорватії після війни саме міжнародні консорціуми стали ключовим інструментом відбудови портової та транспортної інфраструктури.
Наразі урядова команда працює над розробкою “дорожньої карти” для полегшення створення таких консорціумів. За попередніми даними, її презентація очікується вже у жовтні.
“Ми вивчаємо досвід Балтійських країн та Польщі, де такі механізми вже довели свою ефективність. Особливо цінним є досвід Литви у залученні скандинавських інвестицій через консорціуми”, — поділився зі мною Андрій Гринчук, радник міністра економіки.
Канадська підтримка
Важливо, що Канада не лише дає поради, але й підкріплює їх реальними діями. У травні цього року було підписано меморандум про взаєморозуміння між Канадою та Україною щодо відбудови критичної інфраструктури із залученням приватного сектору обох країн.
За даними Канадсько-української торгової палати, у 2022-2023 роках канадські компанії інвестували в Україну понад 150 млн доларів, незважаючи на війну. Це свідчить про довіру до українського ринку.
Під час нашої розмови посол Ґаладза наголосила на тому, що Канада готова поділитися своїм досвідом у створенні законодавчої бази для міжнародних консорціумів. Це особливо важливо, враховуючи, що канадська модель регулювання вважається однією з найбільш ефективних у світі.
Майбутнє інвестиційних консорціумів
Роль таких консорціумів може бути вирішальною для України. За оцінками Світового банку, загальна потреба у інвестиціях для відбудови України становить близько 411 млрд доларів. Жодна країна або компанія не зможе самостійно забезпечити такий обсяг фінансування. Тому об’єднання зусиль через консорціуми — це практично безальтернативний варіант.
Як я дізналася від представників українських компаній, наразі вже формуються перші прототипи таких консорціумів у сферах відновлюваної енергетики та ІТ. Однак більшість із них чекають на законодавчі зміни, щоб формалізувати свою діяльність.
“Ми вже маємо попередні домовленості з двома канадськими та однією норвезькою компанією щодо спільного проєкту з відновлення Харківської ТЕЦ-5. Але без відповідного законодавчого підґрунтя ризики залишаються високими”, — розповів мені Олександр Тимченко, генеральний директор української енергетичної компанії.
Інвестиційні консорціуми — це не просто економічний інструмент. Це механізм, який може прискорити інтеграцію України в глобальну економіку та забезпечити стійке економічне зростання навіть в умовах війни. Поради Канади в цьому питанні можуть стати важливим дороговказом для України на шляху економічного відновлення.
