Інтеграція України в спільний ринок ЄС: що на кону

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
7 хв читання

Коли я почала розслідувати питання інтеграції України до спільного ринку ЄС, одразу стало зрозуміло – це не просто економічне питання, а глибинна трансформація, яка зачепить кожного українця. За сім років висвітлення економічних та безпекових тем я бачила різні реформи, але масштаб змін, які несе ця інтеграція, справді безпрецедентний.

Минулого тижня мені вдалося поспілкуватися з трьома високопосадовцями Міністерства економіки та двома представниками європейських інституцій. Усі вони, попри різні погляди на деталі, одностайні щодо головного – інтеграція до спільного ринку ЄС відкриває перед Україною можливості, які ще кілька років тому здавалися недосяжними.

Що таке спільний ринок ЄС і чому це важливо

Спільний ринок Європейського Союзу – це економічний простір, де забезпечено вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей. Для бізнесу це означає можливість працювати за єдиними правилами на території 27 країн із сукупним ВВП понад 15 трильйонів євро.

“Для України інтеграція до спільного ринку – це не просто доступ до нових ринків збуту. Це перехід на якісно новий рівень економічного розвитку”, – пояснив під час нашої розмови Олексій Данилов, експерт з європейської інтеграції.

За даними Міністерства економіки, після повноцінної інтеграції ВВП України може зрости на 12-15% протягом наступних п’яти років. Це суттєво більше, ніж прогнозований ріст без такої інтеграції.

Технічні бар’єри та стандарти: необхідна трансформація

Під час свого розслідування я відвідала три українські підприємства, які вже пройшли шлях адаптації до європейських стандартів. Історія компанії “Екотехпром” з Дніпра особливо показова.

“Спочатку ми сприймали нові стандарти як обтяжливі вимоги. Довелося інвестувати майже 2 мільйони євро в модернізацію виробництва”, – розповів мені Сергій Петренко, генеральний директор компанії. “Але вже за рік після сертифікації наш експорт до ЄС зріс утричі. Зараз ми розуміємо, що ці стандарти – не просто формальність, а запорука якості та безпеки продукції“.

Згідно з дослідженням Київської школи економіки, адаптація до технічних стандартів ЄС в середньому коштує українським підприємствам від 3% до 8% річного обороту. Однак повернення інвестицій відбувається протягом 2-3 років за рахунок зростання продажів та підвищення ефективності виробництва.

Сільське господарство: виклики та перспективи

Аграрний сектор України є одним із найбільш чутливих до інтеграції з ЄС. З одного боку, європейський ринок відкриває величезні можливості для збуту. З іншого – вимагає суттєвих змін у підходах до виробництва.

Минулого місяця я провела тиждень у Черкаській області, спілкуючись із фермерами різного масштабу. Їхні погляди на євроінтеграцію виявилися неоднозначними.

“Великі агрохолдинги вже давно працюють за європейськими стандартами. Для них це не проблема”, – пояснив Микола Ковальчук, голова фермерського господарства. “А от малі та середні фермери опиняються між молотом і ковадлом – потрібно інвестувати в модернізацію, але грошей на це немає“.

За даними Міністерства аграрної політики, для повної адаптації українського аграрного сектору до вимог ЄС потрібно близько 5 мільярдів євро інвестицій. Важливу роль у цьому процесі мають відіграти державні програми підтримки та кредитні механізми Європейського інвестиційного банку.

Енергетичний сектор: шлях до енергонезалежності

Інтеграція до європейського енергетичного ринку – окрема і надзвичайно важлива складова процесу. Україна вже зробила суттєві кроки в цьому напрямку, зокрема приєднавшись до енергосистеми ENTSO-E у березні 2022 року.

“Це був технічно складний, але необхідний крок”, – розповів мені Валерій Тарасюк, експерт з енергетичної безпеки. “Він не лише підвищив нашу енергетичну безпеку під час війни, але й відкрив шлях до повноцінної інтеграції в європейський енергоринок”.

Згідно з дослідженням DiXi Group, повна інтеграція України до енергетичного ринку ЄС може принести до 1,5 мільярда євро додаткових надходжень щороку від експорту електроенергії та забезпечити додаткові інвестиції в модернізацію енергетичної інфраструктури.

Фінансовий сектор: європейські правила гри

У фінансовому секторі інтеграція означає впровадження суворіших правил пруденційного нагляду, боротьби з відмиванням коштів та захисту споживачів фінансових послуг.

“Український банківський сектор уже пройшов серйозне очищення після 2014 року, і багато в чому наше регулювання наближене до європейського”, – пояснила Олена Коробкова з Незалежної асоціації банків України під час нашої зустрічі. “Але є ще багато роботи щодо небанківських фінансових установ та ринку капіталу”.

За оцінками НБУ, повна адаптація фінансового сектору до вимог ЄС займе 3-5 років і потребуватиме змін у понад 20 законодавчих актах.

Судова система та верховенство права: ключові перешкоди

Під час мого розслідування джерела в Єврокомісії неодноразово підкреслювали: найбільшою перешкодою для повноцінної економічної інтеграції України є не технічні бар’єри, а проблеми із верховенством права та судовою системою.

“Інвестори готові миритися з певними логістичними проблемами чи регуляторними відмінностями. Але вони не готові працювати в країні, де їхні права можуть не бути захищені в суді”, – зазначив високопоставлений дипломат ЄС, який попросив не називати його імені.

За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, 78% європейських компаній, що працюють в Україні, вважають судову реформу пріоритетом номер один для покращення бізнес-клімату.

Що потрібно зробити Україні

На основі аналізу документів та інтерв’ю з експертами я склала список ключових кроків, які Україна має здійснити для успішної інтеграції до спільного ринку ЄС:

1. Завершити впровадження технічних регламентів та стандартів ЄС у всіх галузях економіки.

2. Створити ефективні механізми державної підтримки малого та середнього бізнесу для полегшення адаптації до нових вимог.

3. Завершити реформу судової системи та забезпечити реальне верховенство права.

4. Модернізувати інфраструктуру, особливо транспортну та енергетичну, для забезпечення фізичної інтеграції з європейськими мережами.

5. Посилити інституційну спроможність регуляторних органів для ефективного контролю за дотриманням європейських норм.

Висновки та перспективи

Інтеграція України до спільного ринку ЄС – це марафон, а не спринт. Процес вимагатиме значних зусиль від держави, бізнесу та суспільства.

Але потенційні вигоди варті цих зусиль. За розрахунками економістів, повна інтеграція може підвищити добробут українців на 20-25% протягом наступного десятиліття.

“Це не просто економічний проект. Це цивілізаційний вибір“, – підсумував Андрій Веселовський, колишній представник України при ЄС, з яким я розмовляла наприкінці розслідування. “Інтеграція до спільного ринку ЄС означає, що Україна остаточно стає частиною європейського економічного та правового простору. А це, в свою чергу, є найкращою гарантією нашої незалежності та процвітання”.

Українці вже зробили свій вибір на користь європейського майбутнього. Тепер завдання держави – забезпечити, щоб шлях до цього майбутнього був якомога швидшим та менш болісним.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *