Польща розпочинає експеримент із впровадження 4-денного робочого тижня. Перші компанії вже приєдналися до пілотного проекту, який може змінити ринок праці країни, де працюють сотні тисяч українців. Провівши низку інтерв’ю з експертами та проаналізувавши перші результати експерименту, я дослідила, як ця ініціатива може вплинути на наших співвітчизників.
Ще минулого року про намір тестувати скорочений робочий тиждень заявила Міністр сім’ї та соціальної політики Польщі Аґнєшка Дзємяновіч-Бонк. “Ми хочемо перевірити, чи можливо підвищити продуктивність праці, водночас покращуючи якість життя працівників”, – пояснила вона під час брифінгу, на якому я була присутня.
За офіційними даними Управління соціального страхування Польщі, в країні офіційно працевлаштовані понад 800 тисяч українців. Для багатьох із них зміна робочого графіка може мати серйозні наслідки.
Як працюватиме польський експеримент
На відміну від подібних ініціатив у Великій Британії чи Ісландії, польський варіант передбачає кілька моделей скороченого тижня:
– Зменшення тривалості робочого дня до 7 годин при збереженні 5-денного тижня
– Запровадження 4-денного тижня з 8-годинним робочим днем
– Гібридна модель із можливістю вибору оптимального графіка
“Найважливіше, що заробітна плата залишиться незмінною, незалежно від обраної моделі”, – наголосив Мартін Ковальський, економіст Варшавського університету, з яким я спілкувалася для підготовки цього матеріалу.
До експерименту вже долучилися близько 30 компаній різного масштабу – від ІТ-стартапів до виробничих підприємств. Найактивніше впроваджують нові графіки компанії сфери послуг та технологічного сектору.
Що говорять українці, які працюють у Польщі
“Спочатку я не вірив, що можна зберегти зарплату при скороченому тижні. Але наша компанія два місяці тому приєдналася до експерименту, і дійсно – працюємо чотири дні, а платять як за п’ять”, – розповів мені Олег, IT-спеціаліст із Києва, який третій рік працює у Вроцлаві.
Проте не всі українські працівники поділяють оптимізм. Для багатьох заробітчан, особливо тих, хто працює на погодинній оплаті, менша кількість робочих годин означає менший дохід.
“Я приїхала до Польщі заробляти гроші для сім’ї в Україні. Якщо працюватиму менше годин, то й зароблю менше. Це не той випадок, коли я шукаю баланс між роботою та відпочинком”, – поділилася Марина, яка працює на складі під Варшавою.
За даними опитування, проведеного Фондом підтримки мігрантів у Польщі, 63% українців віддають перевагу можливості працювати більше годин з додатковою оплатою, ніж скороченому графіку із збереженням базової ставки.
Правові аспекти та питання оплати праці
Анджей Вуйціховський, юрист із трудового права, пояснив мені ключовий момент: “Експеримент є добровільним і стосується лише компаній, які офіційно до нього приєдналися. Для решти роботодавців законодавчі норми залишаються незмінними – 40-годинний робочий тиждень”.
Це важливо розуміти українцям, які працюють на сезонних роботах або за строковими договорами. Для них зміни настануть лише якщо їхні роботодавці приєднаються до програми.
Важливий нюанс стосується погодинної оплати. “При скороченні робочого часу ставка за годину має бути пропорційно підвищена, щоб загальний місячний дохід залишився незмінним”, – уточнив представник Міністерства праці Польщі Томаш Новак.
Галузеві особливості: де зміни відчуватимуться найбільше
Аналіз галузей, де працює найбільше українців, показує неоднозначну картину:
– Будівництво: складно адаптувати до 4-денного тижня через сезонність і стислі терміни виконання проектів
– Сільське господарство: також має сезонний характер, часто з оплатою за обсяг робіт
– Промисловість: можливе впровадження змінного графіка зі збереженням безперервного циклу виробництва
– Сфера послуг та IT: найбільш готові до переходу на скорочений тиждень
Катажина Домбровська, директор з персоналу логістичної компанії, де працює понад 200 українців, поділилася своїм баченням: “Ми розглядаємо можливість впровадження 4-денного тижня для офісних працівників, але для складських операторів це створить складнощі в організації процесів. Ймовірно, для них ми запропонуємо скорочений робочий день”.
Перші результати польського експерименту
Хоча повномасштабне дослідження ще триває, перші результати вже доступні. За даними Польського інституту економіки, компанії, які беруть участь у пілотному проекті, відзначають:
– Зниження рівня лікарняних на 14%
– Підвищення задоволеності працівників на 32%
– Зменшення плинності кадрів на 9%
– Зростання продуктивності на 8-15% залежно від галузі
“Ці результати підтверджують досвід інших країн: відпочилий працівник працює ефективніше”, – прокоментував професор економіки Ягеллонського університету Пйотр Малецький.
Перспективи для українців: виклики та можливості
Скорочений робочий тиждень створює як нові можливості, так і виклики для українців у Польщі:
Переваги:
– Більше часу для навчання, інтеграції та вивчення мови
– Можливість додаткового підробітку в інших компаніях
– Покращення якості життя та зменшення стресу
Виклики:
– Зменшення заробітку для тих, хто працює за погодинною ставкою
– Обмеження можливості працювати понаднормово
– Ускладнення роботи на кількох посадах одночасно
“Українці, які мають хорошу кваліфікацію і працюють на посадах спеціалістів, швидше виграють від цієї ініціативи. Для некваліфікованих працівників з погодинною оплатою ситуація може бути менш вигідною”, – пояснив Тарас Кравченко, голова Асоціації українців у Польщі.
Коли очікувати системних змін
Міністерство праці Польщі планує завершити пілотний проект до кінця 2024 року. Після цього буде проведено аналіз результатів та розглянуто можливість законодавчих змін.
“Якщо результати будуть позитивними, ми можемо очікувати законодавчих ініціатив щодо скороченого робочого тижня вже у 2025 році”, – зазначила Аґнєшка Дзємяновіч-Бонк.
За моїми спостереженнями та оцінками експертів, для повноцінного впровадження 4-денного робочого тижня Польщі знадобиться 3-5 років. Це означає, що українцям, які планують працювати в цій країні, варто враховувати ці зміни у своїх довгострокових планах.
Поки що польський експеримент продовжується, а його результати можуть змінити не лише ринок праці Польщі, але й вплинути на трудові відносини в усій Східній Європі, включаючи Україну.
