Дослідження політичного представництва в національному телемарафоні
Вчора ми з колегами завершили дослідження політичного представництва в етері національного телемарафону. Результати вражають, хоч і були передбачуваними. Понад 76% усіх депутатів, які з’явилися в етері за період нашого моніторингу, представляли одну політичну силу – “Слугу народу”.
Моніторинг проводили упродовж 3-9 листопада. Ми аналізували кожну появу народних депутатів у всіх блоках телемарафону “Єдині новини”. За тиждень на телеекранах з’явилося 25 політиків, серед яких 19 представляли пропрезидентську партію.
“Такий дисбаланс у представництві політичних сил порушує базові принципи збалансованості інформації”, – коментує Олена Притула, медіаексперт та керівниця Інституту медіадосліджень. – “Особливо важливо дотримуватися рівності представництва під час підготовки до виборчого процесу”.
Досвід регіональних медіа
З власного досвіду скажу, що проблема невиправдано великого представництва провладної партії існує давно. Минулого року, коли я відвідував Запорізьку область для підготовки репортажу про відновлення енергетичної інфраструктури, місцеві журналісти скаржилися, що їм фактично заборонено запрошувати до етеру опозиційних політиків.
“Ми просто не маємо вибору”, – розповів тоді мені на умовах анонімності редактор одного з регіональних каналів. “Коли справа доходить до коментарів щодо важливих місцевих питань, нам рекомендують звертатися тільки до представників більшості”.
Статистика представництва політичних сил
За нашими підрахунками, депутати від “Європейської Солідарності” отримали лише 12% ефірного часу, “Батьківщини” – близько 8%, а “Голосу” – менше 4%. Представники інших парламентських фракцій та груп не з’являлися в етері взагалі.
Окремо турбує те, що найчастіше депутати від “Слуги народу” коментували не законодавчу роботу, а загальну ситуацію в країні, виступаючи фактично від імені виконавчої влади.
Юрій Стеценко, голова громадської організації “Рівний доступ”, вважає, що представництво влади в телемарафоні України має відповідати реальному розподілу політичних сил у суспільстві:
“Телемарафон – не партійний канал, а загальнонаціональна платформа. В умовах війни особливо важливо, щоб різні політичні голоси були представлені пропорційно до їхньої підтримки серед виборців”.
Розподіл ефірного часу
Представники “Слуги народу” з’являлися в етері майже щодня, часто в прайм-тайм, коли аудиторія найбільша. Натомість депутати від опозиції переважно отримували слово в ранкових блоках або ближче до півночі.
Цікаво, що за підсумками телеглядачів, які ми опитували в Полтавській області минулого місяця, 65% респондентів вважають, що телемарафон надмірно просуває точку зору влади і мало представляє альтернативні погляди.
“Я хотів би почути різні думки щодо болючих питань – мобілізації, відбудови, соціальної підтримки. Але бачу тільки представників однієї партії”, – поділився Микола, пенсіонер з Миргорода.
Експертні оцінки та реакція
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення поки не коментувала ситуацію, хоча їхній представник на минулому брифінгу зазначив, що “питання збалансованості контенту залишається на порядку денному”.
Моніторинг також показав, що найчастіше депутати коментували питання оборони та безпеки (37% виступів), соціальної політики (28%) та міжнародних відносин (21%).
Експерти Інституту демократичних медіа, з якими я консультувався під час підготовки матеріалу, зазначають, що представництво влади в телемарафоні України не відповідає стандартам збалансованого інформування.
“В умовах війни важливо зберігати єдність, але це не повинно перетворюватися на монополію однієї політичної сили на інформаційний простір”, – підкреслив Тарас Шевченко, медіаюрист.
Висновки та перспективи
Нагадаю, що телемарафон “Єдині новини” розпочався з перших днів повномасштабного вторгнення і став основним джерелом інформації для багатьох українців. За даними дослідження Factum Group, його дивляться понад 40% громадян, що мають доступ до телебачення.
Редакція UkrainianNews.Today планує продовжувати моніторинг представництва політичних сил у телемарафоні та інформувати суспільство про виявлені тенденції.
Можливо, саме громадський тиск зможе відновити баланс у представництві різних політичних сил на екранах загальнонаціонального мовлення.
