Вірш харківського хлопця в збірці ЮНІСЕФ
Вчора у видавництві ЮНІСЕФ з’явилася унікальна поетична збірка “Поезія заради миру“, до якої увійшли вірші дітей з різних куточків світу, що постраждали від збройних конфліктів. Серед авторів — 10-річний Денис Кравченко з Харкова, чий пронизливий твір “Моє місто” вразив міжнародних експертів своєю щирістю та глибиною.
Я зустрілася з Денисом та його мамою Оленою у затишній кав’ярні в центрі Києва, куди родина переїхала після початку повномасштабного вторгнення. Хлопчик виявився дуже скромним, але очі його засяяли, коли розмова зайшла про поезію.
“Я почав писати вірші, коли нам довелося спускатися в підвал під час обстрілів. Спочатку було дуже страшно, а потім я зрозумів, що можу записувати свої почуття”, — розповідає Денис, перебираючи сторінки свого блокнота.
Історія вірша “Моє місто”
Вірш “Моє місто” народився після особливо важкої ночі, коли родина Кравченків чула вибухи зовсім поруч із будинком. Мама Дениса згадує, що син не спав до ранку, а вранці показав їй аркуш із віршем.
“Я прочитала і не могла стримати сліз. Там було все: і біль, і надія, і любов до рідного міста. Як він зумів усе це передати такими простими словами — для мене загадка”, — ділиться Олена.
Проєкт ЮНІСЕФ
Проєкт “Поезія заради миру” був ініційований ЮНІСЕФ минулого року. Його мета — дати голос дітям, які пережили жахіття війни. До збірки увійшли вірші молодих авторів віком від 7 до 17 років з України, Сирії, Ємену, Палестини та інших країн.
Представниця ЮНІСЕФ в Україні Мюнефер Четін підкреслює особливу цінність дитячої творчості у воєнний час: “Коли діти пишуть про війну, вони роблять це без політичних фільтрів. Їхня правда — найчистіша. А їхній біль і надія — найсправжніші”.
Творчість як терапія
За даними Міністерства культури України, з початку повномасштабного вторгнення понад 3000 дітей з України взяли участь у різноманітних творчих проєктах, спрямованих на подолання психологічних травм. Експерти Українського інституту психологічного здоров’я підтверджують, що творчість є одним із найефективніших інструментів реабілітації.
“Коли дитина виливає свої емоції у творчість, це допомагає їй впоратися з травматичним досвідом”, — пояснює психологиня Марина Степова, яка працює з дітьми, що постраждали від війни.
Директорка харківської школи №137, де навчався Денис, Ірина Петренко розповідає, що поетичний талант хлопчика помітили ще в першому класі. “Він завжди мав особливе відчуття слова. Коли почалася війна, його вірші стали глибшими, дорослішими”, — каже вона.
Плани на майбутнє
Сам Денис мріє повернутися додому і вже планує нову збірку віршів про відбудований Харків. “Я хочу писати про красиві будинки, парки і щасливих людей. Я вірю, що скоро зможу це зробити”, — ділиться він планами.
Збірка “Поезія заради миру” буде перекладена 14 мовами і розповсюджена в школах та бібліотеках по всьому світу. Також планується створення аудіоверсії книги, де вірші читатимуть відомі актори та музиканти.
Директор видавництва “Основи“, яке долучилося до проєкту в Україні, Олександр Савчук вважає, що такі ініціативи надзвичайно важливі: “Голос українських дітей має бути почутий у всьому світі. Їхні історії — це найкращий аргумент за мир”.
Міжнародне визнання
Презентація збірки відбудеться наступного місяця в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, де Денис та інші юні автори зможуть особисто прочитати свої вірші. Для багатьох із них це буде перша подорож за кордон і перший крок до міжнародного визнання.
А поки що 10-річний поет із Харкова продовжує записувати свої думки в блокнот і вірити, що його слова можуть змінити світ. І дивлячись у його серйозні, не по-дитячому мудрі очі, я теж починаю в це вірити.
