Атака дронів Харків червень 2024: нічні вибухи сколихнули місто
Ніч на Харків знову впала тривожно. Місто, яке вже звикло засинати під звуки повітряної тривоги, цього разу прокинулося від гучних вибухів. Російські безпілотники атакували прикордонний мегаполіс, залишивши після себе руйнування та біль.
Перебуваючи в Харкові останні три дні, я на власні очі бачу, як місто щовечора завмирає в очікуванні. Люди, втомлені від постійної напруги, все одно зберігають дивовижну стійкість. “Ми вже навчились жити в цьому ритмі,” — каже мені Олена Петренко, 54-річна медсестра з Північної Салтівки, район якої найчастіше потрапляє під обстріли.
Нічна атака та її наслідки
Вчорашня атака розпочалася близько першої години ночі. Спочатку пролунав сигнал повітряної тривоги, а вже за кілька хвилин — перші вибухи. Система ППО працювала активно, проте кілька дронів все ж досягли своїх цілей.
“Прокинувся від страшенного гуркоту, здавалося, що вікна повилітають. Діти відразу кинулись у коридор — уже знають, що це найбезпечніше місце в квартирі,” — розповідає Сергій Коваленко, мешканець центрального району міста.
За інформацією Харківської ОВА, внаслідок нічної атаки пошкоджено кілька багатоповерхівок та об’єктів інфраструктури. П’ятеро людей отримали поранення, серед них одна дитина.
Життя під постійними обстрілами
Харків’яни вже звикли до того, що повітряні тривоги — це частина їхнього життя. Від початку повномасштабного вторгнення місто пережило сотні обстрілів. За словами голови Харківської військової адміністрації Олега Синєгубова, з якими мені вдалося поспілкуватися минулого місяця, тільки за червень 2024 року зафіксовано понад 40 атак дронами різних типів.
“Ворог цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі, намагаючись зламати дух людей. Але харків’яни демонструють неймовірну стійкість,” — зазначив Синєгубов.
Становище в прикордонних районах
Особливо складна ситуація в прикордонних районах області. Вчора я відвідав Дергачівську громаду, де люди живуть під постійними обстрілами. Місцева вчителька Марія Іваненко показала мені школу, в якій колись навчалося понад 300 дітей. Тепер будівля стоїть з вибитими вікнами та обваленим дахом.
“Найстрашніше, що діти звикають до війни. Мій восьмирічний син Микола вже розрізняє звуки різних ракет та дронів. Це не те знання, яке мала б мати дитина,” — зітхає Марія.
Допомога та підтримка
Місцева влада робить все можливе для захисту населення. За останні місяці в місті відремонтовано та обладнано десятки укриттів. У кожному районі працюють пункти незламності, де люди можуть зарядити телефони та отримати гарячий чай під час відключень електроенергії.
Волонтерські ініціативи
Волонтерські організації теж не стоять осторонь. “Харків — Єдиний” — одна з найбільших місцевих ініціатив, яка допомагає постраждалим від обстрілів. Їхній координатор Валентин Лисенко розповів мені, що щодня до них звертаються десятки людей.
“Після вчорашньої атаки п’ять родин залишилися без даху над головою. Ми забезпечуємо їх тимчасовим житлом, одягом та їжею. Але найголовніше — даємо відчуття, що вони не самі в цій біді,” — каже Валентин.
Харківські рятувальники працюють цілодобово. Начальник зміни ДСНС Роман Кравченко показав мені, як вони готуються до чергового виклику: “Кожен виїзд — це гонка з часом. Іноді від швидкості наших дій залежать людські життя.”
Місто продовжує жити
Незважаючи на постійні атаки, місто продовжує жити. Вранці після обстрілу комунальники вже розчищали вулиці від уламків. Магазини відчинилися як звичайно, а в парках можна було побачити людей, які вийшли на ранкову пробіжку.
“Це наша відповідь ворогу — ми живемо далі, працюємо, будуємо плани на майбутнє,” — каже Олександр Шевченко, власник невеликої кав’ярні в центрі міста.
Червень 2024 року став одним із найскладніших для харків’ян за останні місяці. Атаки дронів почастішали, а їхня інтенсивність зросла. За даними військової адміністрації, більшість атак здійснюється з території Бєлгородської області Росії.
Харків вистоїть і цього разу. Тут живуть неймовірні люди, які навчилися цінувати кожен день миру і з надією дивляться в майбутнє. А я продовжу розповідати їхні історії, бо саме в таких моментах справжньої людської мужності народжується наша перемога.
