Міністерство охорони здоров’я України запровадило важливі зміни в системі безперервного професійного розвитку медичних працівників. Відтепер ведення особистого освітнього портфоліо стає обов’язковим для всіх медиків. Я відвідав кілька медичних закладів Полтавщини, щоб дізнатися, як місцеві лікарі ставляться до нововведення та з якими викликами вони стикаються.
“Це вимога часу, яка допоможе підтримувати високий рівень кваліфікації наших медиків”, – розповідає Оксана Петренко, завідувачка методичним відділом Полтавської обласної клінічної лікарні. За її словами, нова форма портфоліо більш структурована та зручна у використанні, хоча й потребує часу для адаптації.
МОЗ затвердило оновлену форму особистого освітнього портфоліо наказом №368 від 22 лютого 2024 року. Документ набуває чинності 1 липня 2024 року. Згідно з наказом, усі працівники сфери охорони здоров’я зобов’язані вести особисте освітнє портфоліо за новою формою та подавати його для щорічної перевірки.
Що змінилося в освітньому портфоліо?
Під час візиту до Миргородської центральної районної лікарні я поспілкувався з місцевими медиками, які вже ознайомилися з новими вимогами. Сімейний лікар Віталій Ковальчук показав мені новий формат документа.
“У новій формі портфоліо додано розділ, де медпрацівник має вказати свою спеціальність за лікарською посадою чи посадою молодшого спеціаліста з медичною освітою. Також з’явилися графи для внесення даних про здобуття формальної освіти та неформальної освіти”, – пояснює лікар.
Для зручності в новій формі передбачено окремі таблиці для внесення інформації про різні види освітньої активності, включаючи:
– навчання на циклах інтернатури
– спеціалізації
– тематичного удосконалення
– передатестаційних циклах
– курсах інформації та стажування
У Лубенській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування головна медсестра Ірина Савченко розповіла, що особливу увагу приділили документуванню неформальної освіти: “Медики мають детально вносити інформацію про участь у семінарах, науково-практичних конференціях, конгресах, симпозіумах. Також фіксуються дані про дистанційне навчання та самоосвіту”.
Як українські медики ставляться до нових вимог?
Під час поїздки областю я помітив різне ставлення медиків до нововведення. Частина фахівців сприймає зміни позитивно, розуміючи важливість документування професійного розвитку.
“Це допомагає систематизувати власний розвиток та чітко бачити, у яких напрямках варто підвищувати кваліфікацію”, – ділиться враженнями Марія Павленко, терапевт з Кременчука, з якою я зустрівся на регіональній конференції.
Проте деякі лікарі, особливо з віддалених районів, висловлюють занепокоєння. “У нас і так величезне навантаження, а тепер ще й додаткова паперова робота. Не завжди є час на правильне оформлення всіх документів”, – зізнається Олег Степаненко, хірург з Карлівської районної лікарні.
За даними Центру медичної статистики МОЗ України, торік лише 68% медичних працівників сільських закладів охорони здоров’я регулярно вели особисте портфоліо. Нові вимоги мають підвищити цей показник до 100%.
Що загрожує медикам, які не ведуть портфоліо?
У МОЗ наголошують, що відсутність належно оформленого освітнього портфоліо може мати серйозні наслідки для кар’єри медика. Начальник відділу кадрів Полтавської обласної клінічної лікарні Тетяна Коваленко пояснила мені, що без підтвердження безперервного професійного розвитку лікар може не пройти чергову атестацію.
“Відсутність портфоліо або недостатня кількість балів безперервного професійного розвитку – це підстава для недопуску до атестації та, відповідно, неможливість підтвердити або підвищити кваліфікаційну категорію”, – зазначає фахівець.
За інформацією Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, у 2023 році понад 200 медичних працівників регіону не змогли вчасно пройти атестацію через проблеми з документуванням освітньої діяльності.
Як правильно вести освітнє портфоліо?
Щоб допомогти медикам адаптуватися до нових вимог, у багатьох медичних закладах Полтавщини проводять спеціальні навчальні семінари. Я побував на одному з таких у Гадяцькій центральній районній лікарні.
Тренер Олена Максименко, методист обласного центру підвищення кваліфікації, надала учасникам покрокові інструкції:
1. Портфоліо рекомендується вести в електронному вигляді та зберігати у форматі PDF.
2. Усі документи, що підтверджують участь в освітніх заходах (сертифікати, дипломи), необхідно зберігати в окремій папці.
3. Інформацію в портфоліо слід оновлювати відразу після завершення освітнього заходу.
4. Щороку до 1 березня медики повинні подавати портфоліо на перевірку атестаційній комісії.
5. Важливо правильно розраховувати бали за різні види активності відповідно до критеріїв МОЗ.
“Особливу увагу варто приділити підтверджуючим документам. Кожен сертифікат має містити інформацію про кількість балів безперервного професійного розвитку”, – підкреслює Олена Максименко.
Як це працює у віддалених районах?
Особливо гостро проблема стоїть у віддалених селах області. У Великобагачанському районі я зустрівся з сімейним лікарем Андрієм Ткаченком, який обслуговує кілька сіл.
“Для нас це подвійний виклик. По-перше, треба знайти час на належне оформлення документів. По-друге, не завжди є можливість відвідувати освітні заходи через завантаженість і віддаленість від обласного центру”, – розповідає лікар.
За його словами, рятують онлайн-курси та вебінари, які можна проходити у вільний час. Однак і тут є нюанси – не всі провайдери таких курсів акредитовані МОЗ, а отже, не всі сертифікати зараховуються до портфоліо.
Голова Полтавського осередку Національної медичної палати України Віктор Лисак вважає, що вирішенням проблеми може стати створення єдиної електронної системи обліку освітньої активності медиків: “Це значно спростило б процес ведення портфоліо та забезпечило прозорість системи безперервного професійного розвитку”.
Що чекає на медиків далі?
МОЗ України планує й надалі удосконалювати систему безперервного професійного розвитку медичних працівників. За інформацією з офіційних джерел, з 2025 року планується запустити електронний реєстр освітніх активностей, що значно спростить процес ведення портфоліо.
“Це лише один із кроків модернізації системи підвищення кваліфікації медиків. Головна мета – не створити додаткове навантаження, а забезпечити якісну підготовку фахівців відповідно до сучасних вимог”, – підкреслює Олександр Линник, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА.
Тим часом українські медики продовжують пристосовуватися до нових вимог, розуміючи, що якісна документація професійного розвитку – це не лише формальність, але й важливий інструмент підвищення рівня медичної допомоги населенню України.
