Онлайн атака на журналістку Закарпаття скоординована
Минулого тижня закарпатська журналістка Олена Мудра зазнала масштабної хвилі цькувань у соціальних мережах після публікації матеріалу про екологічні проблеми в гірських районах області. Розслідування про незаконні вирубки лісів, опубліковане на сайті UkrainianNews.Today, викликало обурення серед місцевих бізнес-структур.
“Це не перша спроба залякати мене, але цього разу атака була надзвичайно організованою”, – розповіла мені Олена під час нашої зустрічі в Ужгороді. Її сторінки в соціальних мережах заполонили сотні негативних коментарів протягом лише кількох годин після публікації.
Характер атаки
За словами експертів з кібербезпеки, проаналізувавши характер коментарів та час їх появи, можна з високою ймовірністю стверджувати про скоординованість нападу. “Більшість акаунтів, які поширювали дезінформацію про Олену, були створені нещодавно, мали мінімальну активність і схожі патерни поведінки“, – пояснює Віталій Кравченко з Інституту інформаційної безпеки.
Проблема онлайн-цькування журналістів у регіонах України стає все більш поширеною. За даними Інституту масової інформації, за останній рік кількість таких випадків зросла на 43%. Особливо вразливими є журналісти, які працюють з чутливими темами корупції та екології.
Реакція влади
Представники місцевої влади Закарпаття відреагували на ситуацію із запізненням. Лише після звернення громадських організацій голова обласної ради Михайло Рівіс зробив заяву: “Свобода слова – невід’ємне право кожного громадянина. Ми засуджуємо будь-які форми тиску на журналістів і готові сприяти прозорому розслідуванню цього інциденту”.
Підтримка колег та громади
Колеги Олени організували флешмоб підтримки в соціальних мережах під хештегом #СтоїмоЗаОлену. “Найстрашніше не самі погрози, а те, що вони змушують багатьох регіональних журналістів самоцензуруватися”, – поділилася Марія Зубрицька, редакторка місцевого видання “Карпатський обрій”.
Історія Олени Мудрої – не поодинокий випадок. Під час моїх подорожей Україною я зустрічав десятки регіональних журналістів, які стикаються з подібними проблемами. У невеликих містах, де “всі всіх знають”, тиск на працівників медіа може набувати особливо небезпечних форм.
“Після першої хвилі погроз я серйозно розглядала можливість переїхати до Києва”, – зізнається Олена. “Але потім отримала стільки підтримки від місцевої громади, що вирішила залишитися. Якщо я піду, хто розповість їхні історії?“
Громадські ініціативи
Громадські організації Закарпаття об’єдналися для створення групи моніторингу свободи слова в регіоні. Вони документують кожен випадок тиску на журналістів та надають юридичну підтримку потерпілим. “Ми повинні захищати наших журналістів, особливо в регіонах, де їх голос часто є єдиним, хто говорить правду”, – наголошує Василь Петренко, голова ГО “Вільний голос Закарпаття”.
За словами самої Олени, найбільшу підтримку їй надали звичайні закарпатці: “Люди приходили до редакції з домашньою випічкою, телефонували, писали листи. Це дало мені сили продовжувати роботу”.
Резонанс у медіаспільноті
Випадок із закарпатською журналісткою привернув увагу національних медіа та міжнародних організацій. Представництво Репортерів без кордонів в Україні вже розпочало підготовку спеціального звіту про безпеку регіональних журналістів.
“Коли нападають на одного журналіста, це удар по всій свободі слова”, – переконаний Тарас Шевченко, медіаюрист. “Особливо це відчутно в регіонах, де часто немає альтернативних джерел інформації”.
Попри тиск, Олена Мудра продовжує роботу над новими матеріалами. “Наступного тижня виходить моє нове розслідування. Так, я боюся. Але страх не повинен змушувати нас мовчати“, – сказала вона на прощання.
Історія Олени нагадує нам, що за кожним регіональним матеріалом часто стоїть неймовірна особиста сміливість. І саме такі журналісти роблять нашу країну кращою – один матеріал, одна викрита схема, одна розказана історія за раз.
