Нагорода Вікторії Амеліної посмертно в Британії

Ірина Савчук
Автор:
Ірина Савчук - Авторка колонок, аналітикиня з питань культури та суспільства
4 хв читання

Нагорода Вікторії Амеліної посмертно в Британії

Вчора у Лондоні сталася подія, яка одночасно зворушує та ятрить душу. Українська письменниця Вікторія Амеліна посмертно отримала престижну британську Премію Орвелла за документальну прозу. Ця нагорода — визнання її останнього твору “Война 2022” (англ. “War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War”).

Перебуваючи у Краматорську під час ракетного удару по піцерії “Рія Лунжа” 27 червня 2023 року, Вікторія зазнала травм, несумісних із життям. Вона померла 1 липня у лікарні Дніпра. Їй було лише 37.

Мені досі важко про це писати. Кожного разу, коли я згадую про Вікторію, перед очима постає її усміхнене обличчя з наших спільних зустрічей на літературних фестивалях. Вона завжди випромінювала світло та віру в те, що культура здатна змінювати світ.

Про Премію Орвелла

Премія Орвелла, заснована у 1994 році, щороку відзначає авторів, які найкраще втілюють ідеали британського письменника Джорджа Орвелла — чесність, ясність і натхненну політичну думку. Нагороду прийняла мама Вікторії — Вікторія Давидівна Амеліна.

“У щоденнику моєї доньки є особливі сторінки — вони розповідають про жінок, які документують російські воєнні злочини в Україні”, — поділилася вона під час церемонії. — “Вікторія вірила, що правда і справедливість обов’язково переможуть”.

Творчість Вікторії Амеліної

Як культурологиня не можу не відзначити, що творчість Амеліної — це унікальний симбіоз художньої літератури та суспільно важливої документалістики. Її книга “Война 2022” — це не просто хроніка подій. Це глибоке дослідження людських доль на тлі великої трагедії, погляд на війну очима жінок.

До війни Вікторія була відома як авторка романів “Дім для Дома” та “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. У 2021 році вона заснувала “Нью Йорк — Маріуполь” — літературний фестиваль у прифронтовому тоді Маріуполі. З початком повномасштабного вторгнення Вікторія приєдналася до організації Truth Hounds, документуючи воєнні злочини росіян.

Її останній твір потрапив до короткого списку премії ще у вересні. Журі відзначило, що це “надзвичайно зворушливий, особистий щоденник, який фіксує як найгірші звірства війни, так і найдивовижніші прояви людяності”.

Культура в умовах війни

За даними Міністерства культури України, з початку повномасштабного вторгнення Росія вбила понад 90 діячів культури, серед яких письменники, музиканти, актори, художники. Це свідома політика знищення українського культурного потенціалу.

Творчість Вікторії Амеліної продовжує жити. Її книги перекладають різними мовами, про неї говорять на міжнародних літературних форумах. Це саме те, чого вона прагнула — щоб голос України був почутий у світі.

Сьогодні кожна відзнака для українських митців — це не просто особисте визнання. Це потужний сигнал про те, що наша культура не зламається під тиском російської агресії.

Значення нагороди

Орвеллівська премія для Вікторії Амеліної — це нагадування всьому світу: українські голоси мають звучати. Особливо ті, які намагаються примусити замовкнути назавжди.

Британський PEN Club та Фонд Орвелла оголосили, що преміальний фонд у розмірі 10 000 фунтів стерлінгів буде передано на підтримку дитячого проєкту “Юні капелани”, яким опікувалася Вікторія Амеліна.

Відзначення українських письменників на міжнародній арені — свідчення того, що українська література займає гідне місце у світовому культурному просторі. Навіть у найтемніші часи наші історії потрібні світу.

А ми маємо пам’ятати тих, хто ці історії розповідає. І продовжувати їхню справу.

Поділитися цією статтею
Авторка колонок, аналітикиня з питань культури та суспільства
Стежити:
Ірина Савчук – культурологиня та публіцистка, яка понад 10 років досліджує українську культуру, мистецтво та суспільні тренди. Має ступінь магістерки з культурології та досвід роботи у культурних проєктах та редакціях глянцевих журналів. Ірина захоплюється історіями українців, які змінюють світ навколо себе, і вірить у силу культури як рушійної сили для розвитку суспільства. У своїх текстах Ірина пояснює складні явища простою мовою, показуючи, як глобальні процеси впливають на повсякденне життя кожного з нас.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *