Фейкові новини ШІ Україна: фейк від імені Стефанішиної з логотипом Freedom
Українське інформаційне середовище знову зазнало атаки через розповсюдження фейкової новини, створеної за допомогою штучного інтелекту. Цього разу об’єктом маніпуляції стала віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина, від імені якої поширювали неправдиву інформацію.
Минулого тижня під час відрядження до Кропивницького я зустрів кілька місцевих активістів, які схвильовано обговорювали “новину” про нібито заяву Стефанішиної щодо зупинки фінансування певних соціальних програм. Мою увагу привернуло те, що їхнім джерелом був скріншот новинного сюжету з логотипом телеканалу Freedom.
“Коли я побачив цей матеріал у соцмережах, спершу навіть повірив”, – розповів мені Сергій Ковальчук, голова місцевої громадської організації. “Але потім помітив дивні деформації на обличчі Стефанішиної та неприродну артикуляцію”.
Аналіз фейку
Після детального аналізу стало очевидно, що це класичний приклад діпфейку – технології, яка дозволяє підробляти відео та аудіо за допомогою нейромереж. Зображення віцепрем’єрки було згенероване штучним інтелектом, а логотип відомого телеканалу додали для надання фейку більшої достовірності.
Максим Петренко, медіаексперт Інституту масової інформації, пояснює: “Використання логотипів відомих медіа – поширена тактика для підвищення довіри до фейків. Це особливо небезпечно, коли подібні матеріали потрапляють у закриті групи в месенджерах, де їх складно оперативно спростувати”.
За офіційною інформацією від прес-служби віцепрем’єрки, Ольга Стефанішина не робила жодних заяв про призупинення соціальних виплат чи програм. Більше того, в день, коли нібито було зроблено цю заяву, вона перебувала з робочим візитом у Брюсселі, що легко перевіряється за офіційним графіком.
Зростання кількості ШІ-фейків
“Ми спостерігаємо зростання кількості фейків, створених за допомогою ШІ, особливо напередодні важливих політичних подій”, – зазначила Олена Вишнякова, керівниця проєкту з медіаграмотності “Фільтр”. “Такі маніпуляції спрямовані на підрив довіри до державних інституцій та створення паніки серед населення”.
Варто зауважити, що телеканал Freedom оперативно відреагував на ситуацію, випустивши спростування та звернувшись до кіберполіції щодо незаконного використання їхнього логотипу. За попередньою інформацією, поширення фейку відбувалося переважно через Telegram-канали та групи у Facebook, орієнтовані на жителів південно-східних областей України.
Технічні аспекти діпфейків
Технічні експерти відзначають, що якість подібних діпфейків постійно покращується. “Рік тому подібні підробки було легко виявити за неприродними рухами та артикуляцією, але сьогодні для їх розпізнавання часто потрібен спеціальний аналіз”, – коментує Віктор Лисенко, фахівець з кібербезпеки.
Яків Гольденберг, речник СБУ у Кіровоградській області, підтвердив, що правоохоронці вже розпочали розслідування щодо джерел поширення фейку: “Ми відстежуємо діяльність кількох підозрілих акаунтів, які першими розмістили це відео. Є підстави вважати, що це частина скоординованої інформаційної операції“.
Як захиститися від маніпуляцій
Як захиститися від подібних маніпуляцій? Фахівці радять перевіряти інформацію у кількох незалежних джерелах, звертати увагу на офіційні канали комунікації державних органів та використовувати спеціальні ресурси для перевірки фактів, такі як “По той бік новин” чи “StopFake”.
Моніторинг, проведений Інститутом масової інформації, показує, що за останні три місяці кількість фейків, створених за допомогою штучного інтелекту, зросла на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Особливо вразливими до таких маніпуляцій є люди старшого віку та мешканці регіонів з обмеженим доступом до різноманітних джерел інформації.
“Найкращий захист – це медіаграмотність”, – наголошує Олена Вишнякова. “Ми проводимо тренінги в регіонах, навчаючи розпізнавати подібні підробки. Ключове правило – ставити під сумнів емоційно забарвлені новини, особливо ті, що поширюються лише в соціальних мережах”.
Цей випадок – яскравий приклад того, як технології штучного інтелекту можуть використовуватися зі зловмисною метою. В умовах інформаційної війни критичне мислення та перевірка фактів стають необхідними навичками для кожного громадянина.
