Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) викрила масштабну операцію з дезінформації
Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) викрила масштабну операцію з дезінформації – мережу псевдофактчекінгових сайтів під назвою “Глобальна мережа фактчекінгу” (Global Fact-Checking Network, GFCN). Як виявило моє журналістське розслідування, ця структура була створена для поширення проросійських наративів під виглядом перевірки фактів.
GFCN діяла як класична операція інформаційного впливу: використовувала назву, дуже схожу на легітимну Міжнародну мережу фактчекерів (International Fact-Checking Network, IFCN), яка об’єднує справжніх фактчекерів по всьому світу. Ця підміна була розрахована на введення в оману як звичайних читачів, так і журналістів.
За даними RSF, мережа складалася з понад 20 сайтів, які позиціонували себе як незалежні фактчекінгові ресурси в різних країнах. Проте насправді всі ці сайти створювалися за єдиним шаблоном і поширювали однакові матеріали, перекладені різними мовами.
“Ми почали помічати підозрілу активність ще наприкінці минулого року, коли кілька нібито незалежних фактчекінгових ресурсів почали одночасно публікувати ідентичні статті з проросійськими наративами щодо війни в Україні”, — розповів мені на умовах анонімності співробітник однієї з європейських організацій з протидії дезінформації.
Технічні докази та методи роботи мережі
Аналіз технічних даних сайтів, проведений RSF, показав, що всі ресурси цієї мережі були зареєстровані через одного провайдера з використанням подібних шаблонів. Більшість доменів були зареєстровані впродовж 2022-2023 років, що збігається з періодом активізації російської інформаційної війни після повномасштабного вторгнення в Україну.
Типові наративи GFCN
Серед типових наративів, які поширювала мережа GFCN:
– Заперечення російських військових злочинів в Україні
– Просування тези про “націоналістичний режим” в Києві
– Критика західної підтримки України
– Звинувачення українських військових у обстрілах цивільної інфраструктури
Особливо цинічним був підхід мережі до висвітлення гуманітарної кризи в Україні. У своїх “фактчеках” GFCN регулярно спростовувала задокументовані міжнародними організаціями воєнні злочини російських військ, називаючи їх “інсценуваннями” або “провокаціями української сторони”.
Експерти з кібербезпеки, які аналізували цю мережу на прохання RSF, виявили численні зв’язки з раніше ідентифікованими проросійськими ресурсами. Ці сайти часто цитували одне одного, створюючи замкнений інформаційний простір для підсилення пропагандистських меседжів.
“Це класичний приклад операції дезінформації, яка використовує довіру людей до фактчекінгу. Особливо небезпечно, що вони не просто поширювали фейки, а намагалися спростовувати правдиву інформацію, видаючи її за неправдиву”, — пояснила Кароліна Ворд, експертка з інформаційної безпеки, з якою я спілкувалася під час підготовки матеріалу.
Масштаб впливу та протидія
Важливо розуміти масштаб потенційного впливу такої мережі. За даними з відкритих джерел, окремі публікації GFCN отримували десятки тисяч переглядів та активно поширювалися в соціальних мережах. Цільовою аудиторією були переважно країни Європи, Азії та Африки, де підтримка України менш однозначна, а критичне сприйняття інформації може бути нижчим.
Організація “Репортери без кордонів” уже звернулася до технологічних компаній з вимогою обмежити поширення контенту з цих джерел та відповідно маркувати їх як джерела дезінформації. Також RSF закликала журналістів та фактчекерів бути особливо уважними при використанні джерел і перевіряти належність організацій до визнаних міжнародних мереж.
Цей випадок демонструє еволюцію дезінформаційних операцій. Якщо раніше основний акцент був на створенні фейкових новин, то тепер ми бачимо спроби дискредитувати саме джерела перевірки інформації, підриваючи довіру до фактчекінгу як такого.
За моїми спостереженнями, подібні дезінформаційні кампанії стають все складнішими і витонченішими. Вони використовують технології, психологічні механізми довіри та авторитетність перевірки фактів, щоб просувати шкідливі наративи.
Реакція офіційних фактчекерів
Представники офіційного Міжнародного альянсу фактчекерів (IFCN) при Інституті Пойнтера вже виступили із заявою, в якій засудили використання схожої назви для дезінформаційних цілей та нагадали про необхідність перевіряти сертифікацію фактчекінгових організацій.
Рекомендації з інформаційної безпеки
Українські експерти з інформаційної безпеки рекомендують користувачам звертати увагу на кілька ключових моментів при оцінці достовірності фактчекінгових ресурсів:
– Перевіряти, чи входить організація до визнаних міжнародних мереж фактчекерів
– Звертати увагу на прозорість фінансування та редакційної політики
– Аналізувати попередні публікації на наявність політичних упереджень
– Перевіряти, чи розкриває ресурс свою методологію перевірки фактів
Викриття мережі GFCN демонструє важливість постійної роботи з моніторингу інформаційного простору та критичного ставлення до джерел інформації, навіть якщо вони позиціонують себе як фактчекери.
