На тлі безпрецедентного зростання військових витрат Російської Федерації Володимир Путін нещодавно зробив несподівану заяву про плани скорочення оборонного бюджету, починаючи з 2026 року. Ця заява прозвучала під час його спілкування з представниками оборонно-промислового комплексу в Тулі минулого тижня.
Як журналістка, що вже сім років висвітлює питання безпеки та оборони, я бачу необхідність проаналізувати цю заяву в контексті реальних дій Кремля та економічної ситуації в Росії. Чи справді йдеться про реальне зменшення мілітаризації, чи це черговий інформаційний маневр для заспокоєння міжнародної спільноти та власного населення?
Рекордні військові витрати Росії сьогодні
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), військові витрати Росії у 2023 році зросли до 109 мільярдів доларів, що складає майже 6,5% від ВВП країни. Це найвищий показник з часів розпаду СРСР. Проєкт бюджету на 2024 рік передбачає подальше зростання військових витрат до рекордних 7,1% ВВП.
“Росія перейшла на військові рейки, перебудувавши свою економіку для підтримки тривалої агресії проти України,” — розповів мені на умовах анонімності представник одного з європейських аналітичних центрів. “Майже третина всіх державних витрат сьогодні йде на війну та оборону, що вже спричиняє серйозний тиск на інші сектори економіки.”
Що стоїть за обіцянками Путіна?
У своїй заяві Путін стверджував, що скорочення військових витрат стане можливим завдяки “завершенню основних програм переозброєння” та “досягненню поставлених цілей” у військовій сфері. Однак аналіз офіційних документів та заяв інших високопосадовців вказує на протилежні тенденції.
Міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов нещодавно оголосив про плани збільшення чисельності збройних сил до 1,5 мільйона військовослужбовців. Крім того, держкорпорація “Ростех” отримала державні замовлення на розробку нових систем озброєнь до 2030 року.
Мої джерела в міжнародних організаціях, що відстежують оборонні бюджети, підтверджують: наразі немає жодних ознак підготовки до реального скорочення військових програм у середньостроковій перспективі.
Економічні реалії та примарні обіцянки
Російська економіка перебуває під значним тиском через санкції, відтік капіталу та переорієнтацію ресурсів на військові потреби. Інфляція тримається на рівні близько 8%, а реальні доходи населення продовжують падати.
“Заяви про майбутнє скорочення військових витрат — це спроба заспокоїти населення, яке все більше відчуває економічні наслідки війни,” — пояснює економіст Володимир Дубровський з Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна. “Проте реальні економічні показники та оборонна політика Кремля не підтверджують можливості такого скорочення.”
Аналіз бюджетних документів Росії, які мені вдалося дослідити, показує, що навіть при гіпотетичному скороченні прямих витрат на оборону, значна частина фінансування може бути просто перерозподілена через інші статті бюджету — національну безпеку, правоохоронні органи чи “секретні статті”.
Міжнародний контекст заяви
Не можна ігнорувати і зовнішньополітичний контекст цієї заяви. Вона з’явилася на тлі зростаючого занепокоєння країн НАТО щодо російської загрози та відповідного збільшення їхніх оборонних бюджетів.
“Кремль часто використовує такі заяви як елемент інформаційної війни,” — зазначає Олександр Михайленко, експерт з міжнародної безпеки. “Мета — створити ілюзію де-ескалації та миролюбності, одночасно продовжуючи нарощувати військовий потенціал.”
За даними українських розвідувальних джерел, з якими мені довелося спілкуватися під час підготовки матеріалу, Росія не лише не готується до скорочення військових програм, але й активно працює над створенням нових видів озброєнь та нарощуванням виробництва боєприпасів.
Історичний контекст подібних обіцянок
Варто нагадати, що подібні заяви про скорочення військових витрат звучали з вуст російського керівництва і раніше. Наприклад, у 2016 році Міністерство фінансів РФ анонсувало скорочення оборонного бюджету на 12%, однак фактичні витрати продовжували зростати завдяки прихованому фінансуванню через інші бюджетні програми.
“Аналіз виконання російських бюджетів за останні 10 років показує систематичне перевищення запланованих військових витрат,” — підтверджує аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Гаррі Поттер. “Різниця між публічними деклараціями та реальними витратами часом сягає 20-30%.”
Що це означає для України та світу?
Для України та її союзників заява Путіна не повинна стати приводом для послаблення уваги до російської загрози. Навпаки, вона вимагає ще ретельнішого моніторингу реального стану російського військово-промислового комплексу.
Міжнародні експерти, з якими я консультувалася, одностайні: без стійкого політичного врегулювання конфліктів, розв’язаних Росією, та без реальних змін у її зовнішній політиці, будь-які обіцянки скорочення військових витрат залишаються лише риторикою.
“Україні та її партнерам слід орієнтуватися не на слова, а на дії Кремля,” — наголошує колишній високопосадовець НАТО, який побажав залишитися неназваним. “Поки російські війська продовжують окупацію українських територій, а військова промисловість працює у посиленому режимі, розмови про скорочення оборонного бюджету виглядають щонайменше передчасними.”
Висновки
Аналіз заяви Путіна про скорочення військових витрат з 2026 року в контексті реальних дій Росії дає підстави розглядати її насамперед як елемент інформаційної стратегії, а не як відображення реальних планів Кремля.
Росія продовжує мілітаризацію своєї економіки, збільшує чисельність збройних сил та інвестує в нові системи озброєнь. Економічні реалії, з якими стикається країна, можуть справді змусити російське керівництво коригувати військові витрати в майбутньому, але це буде наслідком економічного тиску, а не добровільним вибором.
Для України та міжнародної спільноти важливо зберігати пильність і продовжувати моніторинг реальних, а не декларативних дій Кремля у військовій сфері.
