Минулого тижня президент Володимир Зеленський оновив склад Ставки Верховного Головнокомандувача. Ця новина майже непомітно промайнула у стрічках, проте має велике значення для обороноздатності країни. Я вирішив розібратися, хто тепер входить до найвищого військового органу України і як це може вплинути на ведення війни.
Переїжджаючи між громадами Полтавщини та Харківщини, я часто чую від людей занепокоєння щодо ефективності нашого військового керівництва. “Хто приймає рішення нагорі?” — запитують мене сільські голови та вчителі. Це логічне запитання в умовах тривалої виснажливої війни.
Ставка Верховного Головнокомандувача — це не просто формальний орган. Це військовий “кабінет міністрів”, де розробляються та ухвалюються найважливіші оборонні рішення. Саме тут визначається стратегія оборони України.
Хто тепер входить до Ставки
До оновленого складу Ставки увійшли 14 осіб. Крім президента Зеленського, який очолює Ставку, до її складу входять:
- Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради
- Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента
- Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ
- Едуард Москальов, начальник Генштабу ЗСУ
- Рустем Умєров, міністр оборони
- Андрій Костін, генеральний прокурор
- Василь Малюк, голова СБУ
- Кирило Буданов, керівник ГУР Міноборони
- Олександр Литвиненко, секретар РНБО
- Денис Шмигаль, прем’єр-міністр
- Сергій Дейнеко, голова Держприкордонслужби
- Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ
- Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку
“Це найвища військова рада країни. Тут збираються не просто чиновники, а люди, від рішень яких напряму залежить наш захист від російської агресії“, — пояснив мені полковник у відставці Петро Мірошник під час нашої зустрічі в Миргороді.
Ключові зміни у складі
Найпомітнішою зміною стала поява генерала Сирського замість Залужного. Саме Сирський тепер відповідає за безпосереднє керування військовими операціями.
“Сирський — це людина, яка має величезний бойовий досвід. Він керував обороною Києва на початку повномасштабного вторгнення та Харківською контрнаступальною операцією”, — розповів мені військовий експерт Олег Кравченко з Харкова.
Також варто відзначити посилення ролі розвідки — у складі Ставки залишається генерал Буданов, який очолює військову розвідку. Його присутність свідчить про важливість розвідданих у плануванні операцій.
Як працює Ставка на практиці
Засідання Ставки проходять регулярно, хоча точні дати не розголошуються з міркувань безпеки. За моїми даними від джерел в Офісі Президента, в критичні моменти Ставка може збиратися кілька разів на тиждень.
“На засіданнях розглядаються як стратегічні питання — загальний план оборони, так і тактичні — реагування на конкретні наступальні дії ворога”, — розповів мені на умовах анонімності співробітник Міноборони.
Рішення Ставки є обов’язковими для виконання всіма військовими структурами. Після засідань Головнокомандувач ЗСУ перетворює стратегічні рішення на конкретні бойові накази.
Чому склад Ставки важливий для кожного українця
Під час подорожі до прифронтової Ізюмщини я розмовляв з місцевими жителями, які відновлюють свої будинки після окупації. Літня жінка Марія Петрівна сказала мені фразу, яка добре відображає важливість ефективного військового керівництва: “Нам потрібні розумні голови нагорі, щоб тут, унизу, ми могли жити.“
Склад Ставки — це не просто перелік високопосадовців. Це команда, яка визначає, як Україна захищатиметься від російської агресії. Від злагодженості їхньої роботи залежить ефективність використання наших обмежених ресурсів, темпи надходження західної допомоги та, зрештою, здатність захистити кожне українське місто і село.
“Військове керівництво має особливе значення в умовах асиметричної війни, коли ми протистоїмо ворогу з більшими ресурсами. Розумні рішення можуть компенсувати матеріальну перевагу противника”, — пояснив під час нашої зустрічі в Полтаві військовий аналітик Віктор Гаврилюк.
Виклики для нового складу Ставки
Оновлена Ставка стикається з кількома серйозними викликами. Перший — це дефіцит боєприпасів та затримки із західною допомогою. Другий — активізація російських наступальних дій на сході. Третій — необхідність ефективного поповнення лав ЗСУ.
“Найбільше зараз непокоїть питання людських ресурсів. Як мобілізувати достатню кількість людей і водночас зберегти економіку працюючою — це справжній головний біль для Ставки“, — поділився зі мною думкою заступник голови однієї з районних адміністрацій Харківщини.
Під час відвідування військового шпиталю в Миргороді я також почув від поранених бійців стурбованість щодо забезпечення фронту. “Нам потрібні не просто нові люди, а й зброя для них”, — сказав мені сержант Микола, який відновлюється після поранення під Бахмутом.
Оновлений склад Ставки має знайти баланс між нагальними потребами фронту та довгостроковою стратегією оборони. Це непросте завдання, особливо в умовах обмежених ресурсів.
Ми продовжуватимемо стежити за рішеннями Ставки та їхнім впливом на ситуацію на фронті. У цей складний час важливо, щоб військове керівництво країни діяло ефективно і злагоджено, бо від цього залежить майбутнє кожного українця.
