Загроза російських дронів Україна: Повітряні сили попереджають регіони
Вже третій тиждень поспіль мешканці Полтавської області прокидаються від гулу повітряної тривоги. Російські “Шахеди” кружляють над нашими головами ледь не щоночі. Вчора я прокинувся о 3:30 ранку від повідомлення в телефоні – чергове попередження від Повітряних сил України про рух ворожих дронів у напрямку області.
“Ми вже звикли спати в коридорі”, – розповідає Марія Петренко, жителька Миргорода. “Діти навіть не прокидаються від сирен. А от чоловік щоразу йде на балкон дивитися, чи не летить щось у наш бік”.
За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, минулої ночі росіяни атакували Україну 87 ударними дронами типу “Шахед”. Нашим захисникам вдалося збити 57 ворожих БпЛА, ще 27 було “загублено” системами радіоелектронної боротьби. Така статистика стала вже звичною для регіональних новин.
Рекомендації цивільного захисту
Олександр Ковальчук, керівник Департаменту цивільного захисту Полтавської ОВА, наголошує: “Найважливіше правило під час повітряної тривоги – не ігнорувати сигнали небезпеки. Навіть якщо вам здається, що це ‘знову помилкова тривога’, пам’ятайте: краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати”.
Як повідомляють у Міністерстві оборони України, російські дрони-камікадзе стали серйозним викликом для систем ППО. Особливо вразливими є віддалені від великих міст населені пункти, де протиповітряний захист не такий щільний.
Наслідки атак
Відвідуючи минулого тижня Зіньківську громаду, я на власні очі бачив наслідки нічної атаки. Зруйнований склад сільськогосподарської продукції, понівечена техніка, перелякані люди. “Це було близько четвертої ранку, – розповів мені Василь, охоронець складу. – Спочатку почули гудіння, як від великого джмеля. А потім – вибух. Добре, що в той момент людей поблизу не було”.
За даними Генштабу ЗСУ, російські окупанти навмисно обирають цілями цивільну інфраструктуру, особливо об’єкти енергетики та продовольчі склади. Їхня мета – виснажити наш народ, позбавити нас світла, тепла і продовольчої безпеки.
Системи оповіщення
“Ми постійно вдосконалюємо систему оповіщення населення”, – пояснює Ірина Солошенко з Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги. “Окрім сирен, працюють мобільні додатки, SMS-розсилка. Але найголовніше – щоб люди реагували на попередження”.
У Шишацькій громаді місцева влада знайшла творче рішення проблеми оповіщення у віддалених селах. “Ми організували мережу добровольців-велосипедистів, які в разі тривоги об’їжджають найвіддаленіші вулиці й попереджають людей”, – розповідає Олег Тимошенко, голова громади.
Статистика реагування
Цікаво, що за статистикою Державної служби з надзвичайних ситуацій, рівень реагування населення на повітряні тривоги значно знизився порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Якщо в лютому-березні 2022 року близько 90% громадян дотримувалися правил безпеки, то зараз цей показник не перевищує 50%.
Психологічний аспект
Психологи пояснюють таку ситуацію. “Це природна реакція психіки на постійний стрес – люди звикають до небезпеки і починають її недооцінювати”, – говорить Наталія Ковальова, психологиня з Полтави. “Особливо це стосується регіонів, де обстріли не такі часті, як у прикордонних областях”.
Військові експерти прогнозують, що в зимовий період кількість атак дронами може збільшитися. Росія намагатиметься вивести з ладу об’єкти критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.
Рекомендації з безпеки
“Кожен з нас має бути готовим до різних сценаріїв“, – підкреслює полковник Іван Петрук з Територіальної оборони Полтавської області. “Підготуйте тривожну валізу, запас води та продуктів, портативні зарядні пристрої. І головне – не ігноруйте тривоги”.
Об’їжджаючи Полтавщину, я помітив, що в багатьох населених пунктах облаштовують додаткові укриття. У школах проводять регулярні навчання з цивільного захисту. Громади купують генератори та створюють “Пункти незламності”.
Роль місцевої влади
“Ми повинні зробити все можливе, щоб захистити наших громадян”, – наголошує Дмитро Лунін, голова Полтавської ОВА. “Але і від свідомості кожного залежить дуже багато”.
Це підтверджують і рятувальники. За їхніми словами, більшість травм під час повітряних тривог стаються через ігнорування правил безпеки. Люди знімають атаки на відео, виходять на балкони, не шукають укриття.
Висновки
Як регіональний журналіст, який об’їздив десятки населених пунктів Полтавщини, можу сказати: найбільше від атак дронів потерпають саме маленькі громади. Там, де немає потужної системи ППО, де укриттів менше, де швидка допомога їде довше. Але водночас саме в таких громадах я бачив найбільшу єдність і взаємодопомогу.
Пам’ятаймо: наша пильність і дотримання правил безпеки – це теж внесок у спільну перемогу. Бережіть себе та рідних!
