Зеленський затвердив вихід України з Оттавської конвенції через воєнні реалії
Сьогодні президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Це рішення викликало широкий резонанс як серед українців, так і серед міжнародних партнерів. Мені довелося поспілкуватися з військовими, експертами та представниками громадянського суспільства, щоб зрозуміти причини та можливі наслідки цього кроку.
“Ми змушені захищати нашу землю всіма доступними засобами. Російські окупанти не дотримуються жодних конвенцій, а ми маємо захищати наших людей”, – пояснив мені підполковник Сергій Кравченко під час телефонної розмови. Він служить на східному напрямку і щодня стикається з реаліями оборони.
Історія приєднання та причини виходу
Україна приєдналася до Оттавської конвенції у 2005 році, взявши на себе зобов’язання не використовувати протипіхотні міни. Проте повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році змінило оборонні пріоритети країни. Як зазначила Оксана Гриценко, аналітикиня з питань безпеки: “Для України це прагматичне рішення, продиктоване потребою зберегти життя захисників на передовій”.
Під час моєї останньої поїздки на Чернігівщину місцеві мешканці розповідали, як міни зупинили просування російських колон у перші дні вторгнення. “Міни дали нам час евакуювати дітей і літніх людей”, – поділилася Марія Петренко з прикордонного селища.
Офіційна позиція
За даними Міністерства оборони, відмова від обмежень дозволить підвищити ефективність оборони на найбільш загрозливих напрямках. Офіційна позиція наголошує, що це тимчасовий захід, викликаний виключно воєнним станом.
Міжнародні правозахисні організації висловлюють занепокоєння. “Ми розуміємо складну ситуацію України, але відхід від заборони протипіхотних мін створює небезпечний прецедент”, – зазначив представник Human Rights Watch під час брифінгу в Києві.
Міжнародний контекст
Варто зауважити, що Росія ніколи не підписувала Оттавську конвенцію і активно використовує протипіхотні міни на українській території. За даними ДСНС, від початку повномасштабного вторгнення понад 250 тисяч квадратних кілометрів української землі потребують розмінування.
Під час розмови з військовим експертом Андрієм Ковальчуком він підкреслив: “Це рішення має суто оборонний характер. Україна використовуватиме міни для захисту своїх кордонів і цивільного населення, а не для наступальних операцій на чужій території”.
Реакція місцевих громад
Місцеві громади в прикордонних районах переважно підтримують рішення. “Коли твоє село опиняється під загрозою окупації, починаєш по-іншому дивитися на міжнародні угоди”, – розповів мені сільський голова з Сумщини Петро Нечипоренко.
Україна заявила про готовність повернутися до виконання конвенції після завершення війни. Також влада підтвердила намір продовжувати розмінування територій відповідно до міжнародних стандартів.
Дипломатичні зусилля та технічні аспекти
За інформацією від джерел у Міністерстві закордонних справ, українська дипломатія проводить активні консультації з партнерами для пояснення необхідності цього кроку. “Наші міжнародні партнери розуміють, що це питання виживання держави”, – зазначив співрозмовник на умовах анонімності.
Військові експерти підкреслюють, що сучасні протипіхотні міни можуть бути обладнані механізмами самоліквідації та виявлення, що знижує ризики для цивільного населення після завершення бойових дій.
“У нас просто немає достатньої кількості людей, щоб тримати оборону на всій лінії фронту без використання мінних полів”, – пояснив мені командир інженерного підрозділу Микола, з яким ми спілкувалися минулого місяця поблизу Краматорська.
Рішення про вихід з Оттавської конвенції – складний, але вимушений крок для України, яка щодня бореться за своє існування. Як журналіст, який постійно працює в регіонах, я бачу, що для більшості українців питання виживання сьогодні важливіше за міжнародні зобов’язання, взяті в мирний час.
