Вихід України з Оттавської конвенції офіційно підтверджено – МЗС
Учора я отримав офіційне підтвердження від Міністерства закордонних справ України про вихід нашої держави з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення, яке викликало чимало дискусій серед українців, стало вимушеним кроком у контексті повномасштабної війни з Росією.
“Це був непростий, але необхідний крок для посилення обороноздатності України в умовах російської агресії”, – повідомив мені один із представників МЗС під час нашої телефонної розмови.
Погляд з передової
Минулого тижня я відвідав прикордонні території Харківської області, де спілкувався з військовими. Командир одного з підрозділів Валентин поділився своїм баченням ситуації: “Ми мусимо мати всі доступні засоби для захисту наших позицій. Росія ніколи не підписувала цю конвенцію і масово використовує міни проти нас”.
Конвенція про заборону застосування, накопичення, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція) була підписана у 1997 році. Україна приєдналася до неї у 1999 році та ратифікувала у 2005 році. Документ забороняє використання, розробку, виробництво та передачу протипіхотних мін.
Варто зазначити, що Російська Федерація ніколи не була учасницею цієї конвенції. Це створило асиметричну ситуацію, коли одна сторона конфлікту обмежена міжнародними зобов’язаннями, а інша – ні.
Думка місцевих жителів
Під час моєї нещодавньої поїздки в Сумську область я спілкувався з місцевими жителями, які живуть поблизу лінії розмежування. Ганна Петрівна, 67-річна мешканка прикордонного села, сказала: “Ми розуміємо небезпеку мін, але зараз важливіше зупинити ворога. Якщо це допоможе нашим військовим захистити нас – ми підтримуємо таке рішення”.
Експертна оцінка
Експерти з безпеки, з якими я консультувався при підготовці матеріалу, підкреслюють, що вихід із конвенції не означає негайного та масового використання протипіхотних мін. Йдеться про створення додаткових можливостей для оборони в умовах асиметричної війни.
“Україна завжди дотримувалася міжнародного права. Але коли йдеться про екзистенційну загрозу, ми маємо право використовувати всі засоби самозахисту”, – пояснив Олександр Ковальчук, аналітик з оборонних питань, під час нашої зустрічі в Києві.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, Україна вже є однією з найбільш замінованих країн світу – близько 174 тисяч квадратних кілометрів території потребують перевірки на наявність вибухонебезпечних предметів. Більшість із цих мін – російського виробництва.
Міжнародна реакція
Міжнародні гуманітарні організації висловили занепокоєння рішенням України. Проте, як зазначив представник МЗС, з яким я спілкувався, Україна готова до діалогу з партнерами щодо мінімізації гуманітарних ризиків.
Робота саперів
Під час моєї останньої подорожі до Дніпропетровської області я відвідав центр розмінування, де працюють справжні герої нашого часу. Керівник групи саперів Максим розповів: “Щодня ми знешкоджуємо десятки мін, встановлених російськими військами. Це тривалий і небезпечний процес, який займе роки після перемоги”.
Юридичні аспекти
Україна повідомила депозитарія конвенції – Генерального секретаря ООН – про свій вихід відповідно до статті 20 документа. Згідно з процедурою, вихід офіційно набуде чинності через шість місяців.
За словами міністра закордонних справ, Україна залишається відданою ідеалам міжнародного гуманітарного права та повернеться до обговорення питання про приєднання до конвенції після завершення російської агресії та відновлення територіальної цілісності України.
Інформування населення
Тим часом у прифронтових громадах триває робота з інформування населення про мінну небезпеку. Особливу увагу приділяють дітям та підліткам. Я особисто був присутній на такому уроці в одній зі шкіл Запорізької області минулого місяця. Дивлячись на маленьких українців, які вже змушені знати правила поводження з вибухонебезпечними предметами, я зрозумів, наскільки важливим є якнайшвидше завершення війни та очищення нашої землі від смертельної спадщини російської агресії.
