Фейк про мобілізацію жінок спростував ЦПД
Минулого тижня в соціальних мережах активно поширювалася інформація про нібито плани української влади оголосити обов’язкову мобілізацію жінок. Ці повідомлення викликали занепокоєння в багатьох українських громадах, особливо в прикордонних регіонах.
За моїми спостереженнями під час нещодавньої поїздки на Сумщину, такі чутки створюють додатковий психологічний тиск на місцевих жителів. “Нам і так нелегко живеться поруч з кордоном. А тут ще й такі страшилки про жінок на фронті“, – поділилася зі мною Ірина Петренко, продавчиня з села Глухів.
Офіційне спростування
Центр протидії дезінформації при РНБО України спростував ці твердження, назвавши їх російською пропагандою. У своєму офіційному повідомленні ЦПД наголосив, що наразі в Україні відсутні будь-які плани щодо примусової мобілізації жінок.
“Російські пропагандисти регулярно поширюють недостовірну інформацію про мобілізаційні процеси в Україні, намагаючись посіяти паніку серед населення“, – йдеться у заяві Центру.
Механізм поширення фейків
Олександр Ковальчук, експерт з інформаційної безпеки, пояснює механізм поширення таких фейків: “Спочатку запускається повідомлення в маргінальних телеграм-каналах, потім його підхоплюють акаунти, що маскуються під українські новинні ресурси, а вже звідти воно потрапляє у звичайні групи в соціальних мережах”.
За даними Центру стратегічних комунікацій, подібні інформаційні атаки мають чітку сезонність – вони активізуються перед важливими політичними рішеннями або військовими операціями. Метою таких кампаній є дестабілізація суспільства та підрив довіри до державних інституцій.
Реакція в регіонах
Перебуваючи в Полтавській області минулого місяця, я помітив, як швидко поширюються подібні чутки. Вчителька місцевої школи Марина Василівна розповіла: “Батьки наших учениць були дуже стривожені. Деякі навіть говорили про переїзд до родичів за кордон. Довелося проводити спеціальні батьківські збори, щоб розвіяти ці страхи“.
Військовий комісар Полтавського обласного ТЦК Сергій Луговський зазначив у коментарі місцевим ЗМІ: “Ми отримуємо десятки дзвінків щодня з питаннями про жіночу мобілізацію. Це відволікає наших співробітників від виконання реальних завдань і створює непотрібну напругу”.
Позиція Міністерства оборони
У Міністерстві оборони України підкреслили, що чинне законодавство передбачає лише добровільну військову службу для жінок, за винятком тих, хто має військово-облікову спеціальність і підлягає військовому обліку.
Вплив дезінформації
За словами психологині Наталії Дорош, такі фейки особливо негативно впливають на вразливі групи населення: “Люди похилого віку та жителі віддалених населених пунктів, які мають обмежений доступ до різноманітних джерел інформації, найчастіше стають жертвами дезінформації“.
Рекомендації щодо протидії
Фахівці рекомендують перевіряти інформацію у офіційних джерелах: на сайтах державних органів, у офіційних сторінках у соціальних мережах чи через спеціальні ресурси з перевірки фактів, такі як “По той бік новин” чи “StopFake“.
Громадська організація “Медіаграмотність України” проводить серію вебінарів для жителів регіонів, навчаючи їх розпізнавати фейки та перевіряти інформацію. За словами керівниці проєкту Ольги Мирної, після таких тренінгів учасники почуваються більш захищеними від інформаційних маніпуляцій.
“Найкращий захист від дезінформації – це критичне мислення та перевірка інформації у декількох джерелах“, – підсумовує Ольга.
Цей випадок вкотре демонструє важливість медіаграмотності та обачності при сприйнятті інформації, особливо в умовах інформаційної війни. А нам, журналістам, слід бути особливо відповідальними у висвітленні чутливих тем, пов’язаних із мобілізацією та обороною країни.
