Вибух Оленівки: російська відповідальність підтверджена ООН

Андрій Гнатенко
Автор:
Андрій Гнатенко - Спеціаліст із локальних новин
4 хв читання

Вибух Оленівки: російська відповідальність підтверджена ООН

Учора отримав повідомлення від колеги з Донеччини. Він передав мені інформацію, яка підтверджує те, про що ми давно здогадувалися: Росія несе відповідальність за вибух у колонії в Оленівці, де в липні 2022 року загинули українські військовополонені.

За словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, аналіз ООН підтвердив, що саме російська сторона відповідальна за цю трагедію. Мені довелося побувати неподалік окупованих територій, спілкуватися з родинами полонених, і їхній біль неможливо передати словами.

«Вони знали, що наші хлопці там, і все одно це зробили», – розповіла мені Марина, дружина військового, який потрапив у полон після Маріуполя. На щастя, її чоловік не перебував в Оленівці під час вибуху, але багато інших родин не мали такого щастя.

Деталі трагедії

Нагадаю, трагедія сталася 29 липня 2022 року, коли вибух у колонії в окупованій Оленівці забрав життя понад 50 українських військовополонених. Більшість загиблих були захисниками «Азовсталі».

Відразу після трагедії російська сторона намагалася перекласти відповідальність на Україну, заявляючи про нібито український удар HIMARS. Проте експерти з самого початку спростовували цю версію.

«Характер пошкоджень будівлі не відповідав ураженню ракетами HIMARS. Експертиза вказувала на внутрішній вибух, а не на зовнішнє ураження», – пояснив мені один з військових експертів, з яким я спілкувався минулого місяця для іншого матеріалу.

Висновки розслідування ООН

Тепер аналіз ООН підтвердив ці висновки. За інформацією омбудсмена Лубінця, розслідування ООН встановило, що вибух був спричинений «тепловим вибуховим пристроєм, розміщеним усередині будівлі».

«Це остаточно розвінчує російські брехні про український удар. Вони самі підірвали наших полонених», – сказав мені Олексій, колишній військовий, який знав кількох загиблих в Оленівці.

Місія ООН також встановила, що після вибуху Росія не дозволила Міжнародному комітету Червоного Хреста відвідати місце трагедії та надати допомогу пораненим. Під час моїх поїздок на Донеччину місцеві жителі неодноразово розповідали про перешкоди, які окупанти створювали для міжнародних організацій.

Реакція родин та вимоги справедливості

«Вони не пускали нікого, хто міг би розповісти правду. Навіть родичам не давали інформації про долю їхніх близьких», – розповіла мені Наталія з Краматорська, чий племінник потрапив у полон.

Дмитро Лубінець наголошує, що Україна і надалі домагатиметься відповідальності Росії за цей воєнний злочин. Він також закликав партнерів України визнати Росію державою-спонсором тероризму.

У розмові з людьми, які втратили близьких в Оленівці, мене вражає їхня стійкість. Попри біль, вони насамперед хочуть справедливості.

«Нам потрібно, щоб світ знав правду. Щоб винні були покарані. Щоб наші хлопці не загинули марно», – сказала мені Олена, мати загиблого військового.

Висновки та перспективи

Висновки ООН – це важливий крок до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності. Але для родин загиблих найважливіше, щоб міжнародна спільнота не просто визнала факти, а вжила конкретних заходів.

Під час підготовки цього матеріалу я також спілкувався з правозахисниками, які допомагають родинам полонених та загиблих. Вони наголошують, що визнання російської відповідальності за Оленівку має стати прецедентом для розслідування інших злочинів на окупованих територіях.

Як регіональний журналіст, я бачу, що трагедія Оленівки – це не просто новина для заголовків. Це глибока рана для багатьох українських родин, особливо з Маріуполя та інших міст Донеччини. І правда про ці події – перший крок до їхнього зцілення.

Поділитися цією статтею
Спеціаліст із локальних новин
Стежити:
Андрій Гнатенко – журналіст і репортер, який понад 8 років досліджує життя українських регіонів. Родом із Полтавщини, Андрій об’їздив більшість областей України, розповідаючи про історії людей, які рідко потрапляють у загальнонаціональні новини. Він вірить, що великі зміни починаються з малих громад, і прагне дати голос кожній частині України. Його матеріали розповідають про проблеми та здобутки міст і сіл, історії героїв на місцях та життя звичайних людей.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *