Трагедія у Кам’янському
Ранок у Кам’янському почався з жахливого гуркоту. Я приїхав до міста через годину після удару. Чорний дим ще здіймався над житловим кварталом, рятувальники розбирали завали. Люди з сусідніх будинків стояли групками, багато хто плакав.
“Я прокинулась від вибуху. Все трусилося, вікна повилітали. Думала – кінець світу настав”, – розповідає Марія Петренко, 67-річна мешканка сусіднього будинку. Її руки тремтять, коли вона показує на свій балкон без скла.
Деталі ракетного удару
Вранці 1 липня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по Кам’янському Дніпропетровської області. За даними обласної адміністрації, загинуло 7 людей, серед них – дитина. Ще 34 особи отримали поранення різного ступеня важкості.
Ракета влучила в житловий п’ятиповерховий будинок у центральній частині міста. Вибух зруйнував два під’їзди, пошкодив сусідні будівлі та інфраструктуру.
“Мій син якраз збирався на роботу. Почули свист, а потім – страшенний удар. Коли вибігли, побачили, що від сусіднього будинку залишилася лише половина”, – розповідає Олександр Коваленко, який живе через дорогу від місця трагедії.
Рятувальна операція
На місці події працюють понад 100 рятувальників ДСНС, медики, поліція та комунальні служби. Рятувальні роботи тривають. За інформацією міського голови Андрія Білоусова, під завалами можуть залишатися люди.
“Ми розгорнули пункти допомоги для постраждалих. Лікарні міста приймають поранених, тяжких відправляємо до Дніпра”, – пояснює Світлана Дорошенко, представниця міської ради.
Допомога постраждалим
У школі №10, що за 300 метрів від місця удару, організували тимчасовий прихисток для мешканців пошкоджених будинків. Волонтери привозять теплі речі, їжу та воду. Психологи працюють з людьми, які пережили жахіття.
“Ми втратили все. Квартира, де я прожила 40 років, зникла за секунди”, – каже Ірина Ковальчук, витираючи сльози. Жінка саме пішла до магазину, коли пролунав вибух. Повернулася – а будинку немає.
Реакція влади
За словами представника обласної військової адміністрації Сергія Лисака, це вже третій ракетний удар по Кам’янському за останні два місяці. Минулого разу, 15 червня, постраждали промислові об’єкти, тоді обійшлося без жертв.
“Російські війська свідомо б’ють по житлових кварталах. Це терор мирного населення”, – наголошує Лисак.
Міжнародні організації вже відреагували на трагедію. Представництво ООН в Україні висловило глибоке занепокоєння зростанням кількості жертв серед цивільного населення.
Солідарність громади
Тим часом місцеві мешканці гуртуються, щоб допомогти постраждалим. Олег Степаненко, власник невеликої пекарні, привіз свіжий хліб та випічку для людей, які залишилися без даху над головою. “Мусимо триматися разом. Іншого виходу немає”, – каже він.
Медична допомога
Лікарі міської лікарні №9 працюють без перерви. “Важких пацієнтів одразу відправляємо до обласної лікарні. Багато травм від уламків скла та конструкцій. Є контузії”, – розповідає Тетяна Михайленко, заступниця головного лікаря.
У всіх лікарнях міста оголошено збір донорської крові. За дві години після оголошення до центру крові прийшли понад 70 добровольців.
“Це мій дім, мої люди. Як я можу не допомогти?” – питає Василь Ткаченко, донор, який прийшов здавати кров одним із перших.
Життя продовжується
Міська влада обіцяє надати тимчасове житло всім, хто залишився без даху над головою. Але люди розуміють – попереду довгий шлях відновлення.
Кам’янське, попри все, живе далі. На вулицях, віддалених від місця трагедії, триває звичне життя. Але в очах людей читається тривога – куди влучить наступного разу?
