Візит до Чернігівської області
Сьогодні виїхав до Бахмацького району Чернігівської області, щоб на власні очі побачити, як місцеві громади адаптуються до нових реалій прикордоння. Це вже мій третій візит на Чернігівщину за останні пів року, але саме тут, за кілька кілометрів від російського кордону, особливо гостро відчувається контраст між щоденною напругою та неймовірною стійкістю людей.
Нові санкції проти Росії
Поки їхав потягом, побачив новину — Президент Зеленський підписав новий указ про санкції проти Росії. Рішення РНБО передбачає синхронізацію українських обмежувальних заходів із санкціями Європейського Союзу. Це значний крок для посилення економічного тиску на країну-агресора.
“Наша стратегія — діяти разом із партнерами, одним фронтом”, — прокоментував мені по телефону Олексій Гарбуз, експерт з міжнародної економіки. “Синхронізація санкцій збільшує їхню ефективність у кілька разів. Коли санкційна політика узгоджена, виникає значно менше можливостей для обходу обмежень”.
Життя на передовій економічного фронту
У Бахмачі зустрівся з Наталею Петренко, власницею невеликої пекарні. Її бізнес працює, незважаючи на постійну загрозу обстрілів. “Санкції — це добре, але нам тут важливіше просто вижити і продовжувати працювати”, — каже вона, замішуючи тісто на завтрашній хліб. “Кожен робить свій внесок у перемогу — хтось на фронті, хтось на економічному фронті, а я — випікаю хліб для своїх земляків”.
Масштаб нових обмежень
За даними Міністерства економіки, нові санкції охоплюють понад 100 російських компаній та фізичних осіб, які раніше не потрапляли під українські обмеження. Серед них — постачальники технологій подвійного призначення, фінансові установи та особи, причетні до ведення війни проти України.
Сергій Ковальчук, голова Бахмацької громади, показує мені карту району. “Бачите ці села? Вони постійно під загрозою. Але люди не здаються — ремонтують пошкоджені будинки, садять городи. Коли чують про нові санкції проти Росії, з’являється більше віри, що світ і далі на нашому боці”.
Особливості нових санкцій
Цікаво, що нові санкції також включають заборону на імпорт російських дорогоцінних металів та діамантів. Як пояснили у Міністерстві фінансів, це важливий крок, адже експорт дорогоцінних металів і каміння приносить Росії мільярди доларів щорічно, які потім спрямовуються на фінансування війни.
Голос освітян
“Ми живемо тут з першого дня повномасштабного вторгнення і нікуди не збираємося”, — розповідає Марія Іваненко, вчителька місцевої школи. Її клас зменшився втричі — багато сімей виїхали. “Діти щодня запитують мене, коли закінчиться війна. Я кажу їм: кожна санкція, кожен підписаний документ — це крок до нашої перемоги”.
На передовій сільського господарства
Провів кілька годин у прикордонному селі Голінка. Тут добре розуміють значення міжнародної підтримки. Місцевий фермер Василь Дмитренко показує поле, яке нещодавно розмінували. “Санкції — це добре, але ми тут відчуваємо результати не одразу. Для нас важливо, щоб партнери не забували про постачання зброї. Проте розуміємо, що економічний тиск на Росію також наближає нашу перемогу”.
Транспортні обмеження
За словами представника Міністерства закордонних справ, з яким мені вдалося поспілкуватися перед поїздкою, нові санкції стосуються і сфери транспорту, обмежуючи діяльність російських автоперевізників та морських суден на території України та в українських водах.
Підсумки візиту
Повертаючись до Києва, думаю про контраст між глобальною політикою санкцій і щоденною боротьбою прикордонних громад. Для людей у Бахмачі чи Голінці кожен підписаний указ — це промінь надії. Але справжня сила — у їхній неймовірній стійкості та вірі в Україну.
“Санкції — це марафон, а не спринт”, — сказав мені на прощання голова громади. І він має рацію. Економічний тиск дає результати поступово, але невпинно. А тим часом на Чернігівщині люди продовжують жити, працювати і вірити у краще майбутнє — попри все.
