Загибель комбрига Захаревича підтвердив Зеленський
Сьогодні вранці президент Володимир Зеленський офіційно підтвердив загибель командира 57-ї окремої мотопіхотної бригади Анатолія Захаревича. Трагічна звістка сколихнула не лише військову спільноту, а й усю країну.
“Анатолій був справжнім сином України, який до останнього подиху захищав рідну землю,” – сказав президент під час свого виступу.
Для мене ця новина стала особливо болючою. Минулого місяця я відвідував позиції 57-ї бригади для підготовки репортажу. Тоді мені вдалося поспілкуватися з Анатолієм особисто. Його щирість та відданість своїм бійцям вразили мене до глибини душі.
“Кожен мій солдат – це частина великої родини. Я відповідаю за них перед Україною та їхніми близькими,” – сказав тоді комбриг, пригощаючи мене міцною кавою з термоса.
Обставини загибелі
За інформацією від військових джерел, Захаревич загинув під час мінометного обстрілу поблизу Торецька. Він перебував на передовій, координуючи дії підрозділів під час ворожого наступу.
Сержант Віталій Корнієнко, який служив під командуванням Захаревича, розповів мені телефоном: “Комбриг завжди був там, де найважче. Він ніколи не ховався за спинами своїх солдатів і показував приклад мужності.“
Життєвий шлях героя
Анатолію Захаревичу було 43 роки. Він народився у невеликому селі на Житомирщині, закінчив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. З перших днів повномасштабного вторгнення командував підрозділами на найгарячіших напрямках фронту.
Олена Петренко, голова Малинської громади, де народився Захаревич, поділилася спогадами: “Ми всі пам’ятаємо його ще школярем – цілеспрямованим і відповідальним. Коли Анатолій приїжджав до рідного села, завжди відвідував школу, розповідав дітям про важливість захисту України.”
За даними Міністерства оборони, за час командування бригадою Захаревич був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня та орденом “За мужність” II ступеня. Президент анонсував присвоєння йому звання Героя України посмертно.
Вшанування пам’яті
У селі Крушинівка, де мешкала родина загиблого комбрига, оголошено триденну жалобу. Місцеві жителі несуть квіти до будинку родини Захаревичів.
“Його знали і поважали всі – від малих дітей до найстарших мешканців села. Коли починалась війна, саме Анатолій організував збір допомоги для військових,” – розповіла сільська вчителька Марія Дубенко.
У комбрига залишилися дружина та двоє дітей. За словами побратимів, він мріяв після перемоги повернутися до рідного села і створити там центр реабілітації для ветеранів.
Прощання із загиблим героєм відбудеться завтра у Києві на Майдані Незалежності, після чого тіло буде перевезено на Житомирщину для поховання.
Від імені редакції UkrainianNews.Today висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам Анатолія Захаревича. Вічна пам’ять Герою.
