Страта українського полоненого росіянами — Лубінець
Сьогодні отримав доступ до шокуючого відео, яке змушує кров холонути в жилах. На кадрах російські військові стратили українського захисника, який перебував у полоні. Хлопець стояв навколішки із зав’язаними руками. Він мовчки дивився перед собою, коли йому в голову вистрелили.
Їду зараз із Харківщини, де спілкувався з місцевими жителями про наслідки останніх обстрілів. Дізнався про це відео вже в дорозі. Постійно думаю про родину загиблого воїна. Як їм жити з цим далі? Це вже не перший випадок страти наших полонених.
“Кожного разу, коли бачу такі кадри, відчуваю біль і гнів одночасно,” — поділився зі мною Олександр, волонтер із Богодухова, який допомагає евакуйованим. “Але найстрашніше — це звикання суспільства до таких новин“.
Порушення міжнародного права
Російські військові регулярно порушують Женевські конвенції, які чітко забороняють катування та вбивства військовополонених. За даними Офісу Генпрокурора, вже зафіксовано понад 53 тисячі воєнних злочинів російської армії. І це лише задокументовані випадки.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже звернувся до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста з вимогою розслідувати цей воєнний злочин. “Це є прямим і грубим порушенням Женевських конвенцій. Ми вимагаємо від міжнародної спільноти негайної реакції“, — заявив Лубінець.
Свідчення правозахисників
Місцеві правозахисники з “Східноукраїнського центру громадських ініціатив” нагадують, що випадки страти полонених часто замовчуються російською стороною. “Для них це норма поведінки. Вони навіть не приховують таких злочинів, відчуваючи безкарність”, — розповіла мені Ірина Довгань, яка документує воєнні злочини.
Досвід полонених
Під час моєї останньої поїздки на Донеччину, спілкувався з Миколою, колишнім полоненим, який провів у російському полоні понад рік. Його спогади жахають. “Нас тримали в нелюдських умовах. Щодня били і знущалися. Але найстрашніше було чути, як виводять побратимів, і вони не повертаються. Всі розуміли, що це означає“, — згадував Микола.
За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, родини зниклих безвісти військовослужбовців часто місяцями не отримують жодної інформації про долю своїх близьких. А нові кадри страт лише підтверджують найгірші побоювання.
Контраст у поводженні з полоненими
Проїжджаючи зруйновані села Харківщини, я постійно замислююсь над контрастом між українцями, які рятують російських полонених, лікують їх, забезпечують гідними умовами, і тим, як поводяться з нашими військовими. У місті Ізюм місцевий лікар Дмитро розповів, що після звільнення міста в одній із лікарень виявили двох поранених російських солдатів. “Їх годували і лікували нарівні з нашими”, — сказав він.
Міжнародна реакція
Міжнародні правозахисні організації неодноразово підтверджували дотримання Україною всіх норм щодо поводження з військовополоненими. На відміну від Росії, наша держава дозволяє Червоному Хресту регулярно відвідувати полонених.
Тим часом, нове відео страти українського воїна знову нагадує світу про справжнє обличчя цієї війни. Питання про покарання винних залишається відкритим. Але пам’ятаймо: кожен такий випадок фіксується і стане частиною майбутніх трибуналів.
У Покровську, куди їду завтра готувати репортаж про місцеві громади, люди вже знають про це відео. Можливо, завтра дізнаюсь більше про реакцію місцевих жителів. І знову доведеться шукати слова підтримки для тих, хто найбільше постраждав від цієї жорстокої війни.
