Останні розвідувальні дані свідчать про поглиблення військово-технічної співпраці між Росією та Північною Кореєю, зокрема у сфері безпілотних літальних апаратів. За інформацією з кількох незалежних джерел, до яких вдалося отримати доступ, КНДР почала постачати Росії не лише боєприпаси, але й технології виробництва бойових дронів.
Як журналістка, що спеціалізується на питаннях безпеки, я вже кілька місяців відстежую цю тривожну тенденцію. Ще в травні мої джерела в розвідувальних колах повідомляли про переговори між представниками оборонних відомств РФ та КНДР. Тоді це здавалося лише потенційною загрозою. Сьогодні ми маємо документальні підтвердження того, що північнокорейські безпілотники вже використовуються на полі бою.
Технічні характеристики та потенційна загроза
За даними експертів з Українського інституту безпекових досліджень, північнокорейські дрони серії “Чонма” (“Пегас”) вирізняються кількома особливостями. Їхня головна перевага – низька собівартість при відносно високій ефективності. Кожен такий дрон коштує приблизно 2-3 тисячі доларів, що дозволяє використовувати їх як “дрони-камікадзе” масовано.
“Ці безпілотники виготовляються з дешевих композитних матеріалів, але мають досить точну систему наведення”, – пояснює полковник Сергій Кравченко, експерт з повітряної розвідки, з яким я спілкувалася минулого тижня. “Дальність польоту – до 120 кілометрів, можуть нести бойове навантаження до 5 кілограмів. Їхня небезпека полягає в можливості масованого застосування”.
Аналіз уламків дронів, зібраних на прифронтових територіях, підтверджує північнокорейське походження окремих компонентів. Особливо цікавими є мікросхеми системи наведення, які мають маркування підприємств КНДР.
Схеми поставок та виробництва
За інформацією Міністерства оборони України, Росія отримала щонайменше 3000 північнокорейських дронів з грудня 2024 року. Крім того, за даними розвідки, на території Росії розгорнуто щонайменше два підприємства, де за північнокорейськими технологіями та за участю фахівців з КНДР налагоджено виробництво таких безпілотників.
“Ми бачимо класичну схему обходу санкцій”, – розповів на умовах анонімності високопоставлений співробітник одного з антикорупційних органів. “Частина компонентів виробляється в КНДР, частина – в Росії, а складання відбувається на тимчасово окупованих територіях. Це дозволяє приховувати реальні обсяги виробництва та країну походження”.
Аналіз митної документації, яку вдалося отримати через джерела в міжнародних моніторингових організаціях, показує, що офіційно ці поставки оформлюються як “сільськогосподарське обладнання” або “запчастини для промислового устаткування”.
Міжнародна реакція та санкційна політика
Представники США та ЄС вже висловили серйозне занепокоєння щодо військово-технічної співпраці між КНДР та Росією. Згідно з останньою доповіддю ООН, така співпраця є прямим порушенням міжнародних санкцій, запроваджених проти Північної Кореї.
“Міжнародна спільнота має реагувати більш рішуче”, – наголошує Олексій Мельник, експерт з питань безпеки Центру Разумкова. “Потрібні не лише нові санкції, але й механізми контролю за їх дотриманням. Наразі ми бачимо, що існуючі обмеження легко обходяться”.
За оцінками експертів Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), співпраця між Росією та КНДР може мати й зворотний ефект – Північна Корея отримує доступ до російських технологій, зокрема в ракетній сфері, що створює довгострокові ризики для міжнародної безпеки.
Адаптація оборонних стратегій
Українські військові вже працюють над адаптацією систем протиповітряної оборони для протидії новим загрозам. За словами командувача Повітряних Сил ЗСУ, ефективність виявлення та знешкодження північнокорейських дронів постійно зростає.
“Ми розробили спеціальні алгоритми виявлення саме цього типу безпілотників”, – зазначив представник командування ППО в коментарі для нашого видання. “Але проблема полягає в тому, що вартість засобів знищення часто перевищує вартість самих дронів. Тому ми працюємо над більш економічно ефективними рішеннями”.
Українські волонтерські організації також долучилися до пошуку рішень. Зокрема, громадська ініціатива “Дронарі України” розробила кілька прототипів систем електронної протидії, спеціально адаптованих для боротьби з північнокорейськими дронами.
Висновки та перспективи
Військово-технічна співпраця між Росією та Північною Кореєю – це серйозний виклик не лише для України, але й для всієї системи міжнародної безпеки. Вона демонструє, як країни-парії об’єднують зусилля для обходу санкцій та продовження агресивної політики.
За оцінками військових експертів, у короткостроковій перспективі поставки північнокорейських дронів можуть посилити повітряний тиск на українські позиції та цивільну інфраструктуру. Проте адаптація оборонних систем та міжнародна підтримка здатні нейтралізувати цю загрозу.
Наше розслідування триває. Ми продовжуємо збирати інформацію про маршрути поставок, технічні характеристики та масштаби виробництва північнокорейських дронів. Питання залишається відкритим: чи зможе міжнародна спільнота ефективно протидіяти цьому небезпечному альянсу?
