За вікном мікроавтобуса пропливають зруйновані села Харківщини. Ось уже четвертий раз я приїжджаю сюди з вантажем дронів для наших захисників. Цього разу з особливою місією — супроводжую Мартіна, волонтера з Чехії, який уже понад рік допомагає Україні.
“Ніколи не думав, що зброя може нести добро”, — каже Мартін, ретельно перевіряючи коробки з квадрокоптерами. “Але тут, в Україні, я побачив, як дрони рятують життя”.
Наш мікроавтобус повний техніки — від простих DJI Mavic до власноруч зібраних FPV-дронів. Мартін привіз їх із Праги, долаючи складний шлях через три кордони.
“В Чехії зараз дуже багато волонтерів, які допомагають Україні”, — розповідає він. “Ми пам’ятаємо 1968 рік. Розуміємо, що значить російська окупація”.
Нова реальність дронової війни
На передовій зустрічаємо командира підрозділу “Яструб” — чоловіка років сорока з уважним поглядом. Він командує групою операторів дронів, яких на фронті називають “птахолови”.
“Раніше я працював IT-менеджером у Дніпрі, — розповідає він. — Тепер моя робота — вистежувати ворожу техніку та коригувати артилерію. Кожен збережений дрон — це врятовані життя наших хлопців”.
За даними української армії, лише за останні три місяці 2024 року ворог втратив понад 500 одиниць техніки завдяки ударам дронів. Цю інформацію підтверджує і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України.
“Війна змінилася, — пояснює командир. — Зараз ми бачимо ворога за десятки кілометрів. Можемо спостерігати за його пересуваннями, завдавати точкових ударів. Це вже не та війна, яка була в 2022 році”.
Людський фактор у технологічній війні
Особливо вражає, з якою швидкістю звичайні українці опановують складні технології. Серед операторів дронів — колишні вчителі, фермери, будівельники.
“Знайомтесь, це Олексій, — представляє командир молодого хлопця. — До війни ремонтував холодильники в Запоріжжі. Тепер він наш найкращий пілот FPV-дронів“.
Олексій скромно посміхається: “Просто маю добру реакцію від відеоігор. Тепер вона рятує життя”.
Мартін уважно спостерігає, як українські військові працюють з технікою. “У вас неймовірні люди, — каже він. — В Європі багато говорять про технологічну перевагу, але справжня сила України — це здатність швидко адаптуватися та вчитися”.
За даними Міністерства цифрової трансформації України, програма “Армія дронів” підготувала понад 10 тисяч операторів безпілотників з початку повномасштабного вторгнення. Багато з них — цивільні люди, які ніколи раніше не тримали в руках пульт керування.
Виклики дронової війни в 2024 році
“Найбільша проблема зараз — електронна боротьба“, — пояснює командир, показуючи пошкоджений дрон. “Росіяни постійно вдосконалюють системи РЕБ. Вони глушать сигнал, і дрон падає або втрачає керування”.
За інформацією волонтерських організацій, середня “тривалість життя” дрона на передовій становить від трьох до п’яти вильотів. Саме тому постійні поставки нових безпілотників такі важливі.
“Але ми теж не стоїмо на місці, — додає Олексій. — Модифікуємо дрони, змінюємо частоти, встановлюємо додатковий захист. Це як шахи, тільки ставка — людські життя”.
Мартін показує нам нову систему захисту від глушіння, яку розробили чеські інженери. “Ми намагаємося бути на крок попереду. Українські дрони повинні літати довше і безпечніше”.
Волонтерство без кордонів
Під час обіду Мартін розповідає свою історію. До війни він був бізнесменом, мав невелику компанію з ремонту комп’ютерів у Празі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, продав частину бізнесу і організував збір коштів на дрони для України.
“Перший раз я приїхав сюди у травні 2022 року. Привіз десять дронів. Думав, що більше не повернуся. Але побачив очі людей, які тут борються за свободу, і зрозумів — не можу зупинитися”.
За два роки волонтерства Мартін доставив в Україну понад 500 дронів різних типів. Його ініціативу підтримують сотні чехів, які жертвують кошти та допомагають з логістикою.
“Україна зараз захищає не тільки себе, але й усю Європу, — переконаний Мартін. — Якщо тут зупинити Росію, наші діти житимуть у безпечнішому світі”.
Майбутнє дронової війни
Перед від’їздом ми відвідуємо невелику майстерню, де місцеві інженери модифікують цивільні дрони для військових потреб. У колишньому гаражі працюють п’ятеро чоловіків — встановлюють додаткові антени, змінюють програмне забезпечення, монтують системи скидання.
“Дрони — це лише початок, — каже керівник майстерні Валентин. — Майбутнє за автономними системами, які можуть діяти самостійно. Ми вже працюємо над кількома прототипами”.
За даними Українського інституту майбутнього, до кінця 2024 року кількість дронів на фронті може зрости втричі порівняно з початком року. Україна активно розвиває власне виробництво безпілотників.
“Важливо, щоб Україна мала власні технології, — погоджується Мартін. — Ми в Чехії допомагаємо зараз, але в майбутньому ви повинні бути самодостатніми”.
Прощаючись із українськими військовими, чеський волонтер обіцяє повернутися через місяць з новою партією дронів. “Разом ми переможемо”, — каже він українською з сильним акцентом, але з щирою посмішкою.
Дорогою назад до Полтави я думаю про те, як технології змінюють обличчя війни, але незмінним залишається людський фактор — мужність захисників, винахідливість інженерів і солідарність звичайних людей з різних країн. Саме в цьому — справжня сила України.
