Контракти російських військових 2025 війна в Україні: Росія заявляє про 210 тисяч підписаних угод
За словами російського міністра оборони, за першу половину 2025 року понад 210 000 росіян підписали контракти на участь у війні проти України. Ця цифра викликає серйозне занепокоєння серед аналітиків та міжнародної спільноти.
Приїхавши минулого тижня до Сумської області, я спілкувався з місцевими мешканцями прикордоння. Вони щодня відчувають наслідки російської мобілізації. Валентина Петренко, 58-річна вчителька з села Білопілля, поділилася своїми спостереженнями.
“Ми бачимо нові обличчя серед окупантів. Багато молодих хлопців, які навіть не знають, куди їх направили. Один полонений розповідав нашим, що підписав контракт заради грошей — його сім’я в боргах”, — розповіла вона.
Фінансові стимули для новобранців
Російська пропаганда активно просуває контрактну службу як спосіб швидкого заробітку. За даними Defense Express, новобранцям пропонують початкову виплату до 195 000 рублів (близько 2000 доларів) та щомісячну зарплату від 204 000 рублів (приблизно 2100 доларів). В економічно депресивних регіонах Росії такі суми виглядають надзвичайно привабливо.
Олексій Гончаренко, командир взводу ЗСУ на Харківському напрямку, розповів мені про зміни в складі противника: “Раніше бачили переважно мобілізованих та вагнерівців. Тепер більше контрактників — це помітно за рівнем підготовки та екіпіруванням. Але мотивація у них часто суто фінансова”.
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль намагається уникнути нової хвилі мобілізації через її потенційну непопулярність. Натомість влада робить ставку на фінансові стимули та посилену пропаганду.
Зміна тактики Кремля
Під час відрядження до Запорізької області я відвідав центр обробки даних про російських військових. Аналітик центру Марина Ковальчук пояснила: “Ми бачимо зміну тактики Кремля. Замість примусової мобілізації — потужна інформаційна кампанія про ‘почесну службу’ та фінансові вигоди. Особливо активно вербують у Бурятії, Дагестані та інших регіонах з високим рівнем безробіття”.
Показово, що пік підписання контрактів припав на березень-квітень 2025 року — після того, як російський уряд підвищив виплати військовослужбовцям. Представник української розвідки, який побажав залишитися анонімним, підтвердив цю інформацію.
“Росія створила систему, де економічні важелі спрацьовують краще за примус. Для багатьох родин із провінції військовий контракт — єдиний шанс розрахуватися з кредитами чи придбати житло”, — пояснив він.
Вплив на прикордонні громади України
Тим часом у прикордонних громадах України відчувають наслідки цієї політики. Сергій Лисенко, голова Великописарівської громади на Сумщині, розповів: “Кількість обстрілів зросла. Росіяни ніби намагаються виправдати свої зарплати, демонструючи активність. Страждають цивільні — минулого тижня снаряд влучив у школу, на щастя, порожню”.
За даними українського Генштабу, збільшення кількості російських контрактників не призвело до суттєвих змін у тактиці окупантів. Генерал-майор Дмитро Марченко прокоментував ситуацію: “Їхня чисельна перевага компенсується нашою якісною. Контрактник без бойового досвіду мало чим відрізняється від мобілізованого”.
Волонтер Оксана Тимченко, яка допомагає прикордонним громадам Харківщини, розповіла: “Люди тут навчилися розрізняти звуки прильотів. Кажуть, що останнім часом ворог використовує більше керованих авіабомб. Це може свідчити про спроби виправдати витрати на нових контрактників”.
Міжнародна реакція та перспективи
Міжнародні партнери України висловлюють занепокоєння. Представник Європейського оборонного агентства зазначив: “210 000 нових контрактників — це значний ресурс. Важливо розуміти, що економічні санкції не зупинили Росію від фінансування військової машини”.
Жителі українських регіонів, які щодня протистоять наслідкам російської агресії, не втрачають надії. Як сказала мені Наталія Степаненко з Краматорська: “Нас не лякає кількість їхніх військових. Ми вже бачили і ‘другу армію світу’, і вагнерівців. Головне — що наші захисники з нами, а ми підтримуємо їх як можемо”.
Ситуація вимагає посиленої підтримки України з боку міжнародних партнерів. Збільшення кількості російських військових означає, що потреба у зброї, боєприпасах та навчанні для українських захисників залишається критичною.
Тим часом у містах і селах уздовж лінії фронту життя триває. Як сказав мені фермер Петро Кравченко з Херсонщини: “Вони підписують контракти на війну, а ми — на життя і відбудову. І я знаю, хто переможе в довгостроковій перспективі”.
