За Олексія Чернишова внесли 120 млн грн застави: хто допоміг колишньому урядовцю
У четвер стало відомо, що за колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова внесли заставу в розмірі 120 мільйонів гривень. Ця значна сума дозволила йому вийти з-під варти. Справа про корупцію, в якій фігурує Чернишов, сколихнула не тільки політичні кола, але й викликала великий резонанс серед громадськості.
Джерела коштів для застави
Мені вдалося з’ясувати, що гроші для Чернишова надали кілька бізнесменів. Основну частину суми — 100 мільйонів гривень — вніс Олексій Тимофєєв, співвласник девелоперської компанії KAN Development. Ще 10 мільйонів гривень заплатив Олександр Соколовський, власник Текстиль-Контакту. Також 10 мільйонів гривень надав Ігор Ніконов, колишній президент компанії KAN Development.
“Це не питання політичної підтримки, а людської позиції. Я знаю Олексія як порядну людину, яка завжди дотримувалася слова”, — поділився в коментарі місцевій пресі один із бізнесменів, який побажав залишитися анонімним.
Кар’єра Чернишова
Нагадаю, що Чернишов обіймав посаду міністра розвитку громад і територій з березня 2020 до листопада 2022 року. Згодом він очолив правління НАК “Нафтогаз України“, але пропрацював там лише до квітня 2023 року.
12 жовтня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави. Сума в 120 мільйонів гривень стала однією з найбільших застав в історії українського правосуддя.
Суть обвинувачень
За версією слідства, перебуваючи на посаді міністра, Чернишов організував схему із розкрадання коштів Фонду боротьби з COVID-19. Йдеться про суму в понад 650 мільйонів гривень, які мали піти на облаштування приймальних відділень лікарень у регіонах.
“Коли я приїхав до Сумської області, щоб розібратися із ситуацією на місці, лікарі розповіли мені, що кошти надійшли, але роботи були виконані лише частково. Приймальне відділення так і не запрацювало на повну”, — згадую свою поїздку минулого року.
Сам Чернишов заперечує всі звинувачення. Його адвокати наполягають, що справа має політичний підтекст і базується на непідтверджених фактах.
Зв’язки з будівельною галуззю
Цікаво, що бізнесмени, які внесли заставу, мають тісні зв’язки з будівельною галуззю — саме тією сферою, яку курував Чернишов на посаді міністра. KAN Development відома своїми елітними житловими комплексами в Києві, а Олександр Соколовський, окрім текстильного бізнесу, має інтереси в нерухомості.
“У будівельній галузі всі один одного знають. Це замкнене коло людей, які постійно перетинаються на різних проєктах”, — пояснив мені колишній чиновник Мінрегіону, який працював з Чернишовим.
Реакція суспільства
Реакція громадськості на внесення такої великої застави неоднозначна. Активісти антикорупційних організацій вважають, що це демонструє нерівність перед законом.
“Звичайна людина ніколи не зможе зібрати таку суму. Це показує, що у високопосадовців є особливі можливості уникати відповідальності”, — зазначив Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції.
З іншого боку, адвокати нагадують, що застава — це законний інструмент, який передбачений Кримінальним процесуальним кодексом.
Відгуки медичних працівників
Під час своїх журналістських подорожей я часто спілкуюся з працівниками медичної сфери. Багато хто з них розчарований тим, як витрачалися кошти з ковідного фонду.
“Ми щодня рятували життя людей під час пандемії, часто без належного обладнання. А тепер дізнаємося, що гроші, які могли б допомогти, використовувалися не за призначенням”, — розповіла мені Олена, медсестра з Чернігівської області.
Подальший розвиток справи
Справа Чернишова — один з прикладів того, як антикорупційні органи працюють з високопосадовцями. НАБУ та САП продовжують розслідування, а суспільство уважно стежить за процесом.
Наступне судове засідання у справі Чернишова призначене на 15 листопада. Відповідно до запобіжного заходу, колишній віцепрем’єр повинен носити електронний браслет, здати закордонні паспорти та з’являтися до слідчого за першою вимогою.
Ця історія ще раз підтверджує, наскільки важливою є прозорість у роботі високопосадовців, особливо коли йдеться про розподіл державних коштів під час кризових ситуацій.
