Перенесення мацеви Львів тюрма

Ірина Савчук
Автор:
Ірина Савчук - Авторка колонок, аналітикиня з питань культури та суспільства
4 хв читання

У Львові перенесли майже 200 єврейських надгробків з тюрми на Лонського

У просторі колишньої в’язниці на вулиці Лонського завершився важливий етап проєкту збереження культурної спадщини. Майже 200 фрагментів єврейських надгробків – мацев, які десятиліттями лежали під асфальтом тюремного подвір’я, повернулися до єврейської громади міста.

Історія мацев

Історія цих каменів болюча і промовиста. Вони походять з єврейського кладовища, що колись розташовувалося на місці сучасного Краківського ринку. Після знищення некрополя у 1940-х роках окупаційна влада використала надгробки як будівельний матеріал – типова практика того часу. Мацеви стали основою для мощення тюремного подвір’я.

«Це як ходити по сторінках історії, як топтатися по людській пам’яті», – розповідає Мейлах Шейхет, голова Львівського товариства єврейської культури. За його словами, виявлення цих артефактів під час ремонтних робіт 2021 року стало справжнім відкриттям для дослідників.

Реставратори зіткнулися з непростим завданням – багато каменів збереглися лише частково. На деяких мацевах можна розрізнити традиційні символи – лева, птаха, корону або менору. Інші містять фрагменти епітафій івритом, що розповідають про людей, які жили у Львові століття тому.

Спільний проєкт збереження

Проєкт перенесення надгробків реалізували спільними зусиллями Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонського», Львівського товариства єврейської культури та Міжнародного фонду збереження єврейської спадщини. Фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

«Ми не просто перемістили камені, ми повернули гідність тим, кого вони вшановували», – пояснює Руслан Забілий, директор музею-меморіалу. За його словами, мацеви було ретельно очищено, сфотографовано та каталогізовано перед транспортуванням.

Більшість знайдених надгробків датуються ХІХ – початком ХХ століття. Кожен з них – це свідчення багатої єврейської громади, яка століттями була невід’ємною частиною міського життя Львова. До Другої світової війни у місті проживало близько 110 тисяч євреїв – третина населення.

Нове місце для мацев

Тепер мацеви знайшли новий дім на території єврейського кладовища на вулиці Єрошенка. Там планують створити меморіальну композицію, яка стане місцем пам’яті та вшанування громади, яка зробила неоціненний внесок у розвиток Львова.

«Ці камені – не просто матеріальні артефакти. Це символи нашої спільної пам’яті», – наголошує Ірина Старосольська, культурологиня, яка досліджує мультикультурну спадщину Львова. На її думку, такі проєкти допомагають повернути забуті сторінки історії міста.

Збереження єврейської спадщини

Перенесення мацев стало частиною ширшої ініціативи з переосмислення та збереження єврейської спадщини Львова. Паралельно триває робота над створенням путівника єврейськими місцями міста та проведенням освітніх програм для школярів.

За даними Міністерства культури України, Львів входить до трійки міст з найбільшою кількістю об’єктів єврейської культурної спадщини в країні. Проте багато з них потребують негайних заходів із збереження та реставрації.

Історія мацев з тюрми на Лонського – це ще й нагадування про важливість дбайливого ставлення до культурної спадщини. У багатьох українських містах під асфальтом вулиць та у фундаментах будинків досі можуть знаходитися артефакти, що потребують виявлення та належного збереження.

Відновлення історичної справедливості

«Кожен такий проєкт – це крок до відновлення історичної справедливості», – вважає Сергій Кравцов, реставратор, який брав участь у роботах. За його словами, сучасні технології дозволяють зберегти навіть сильно пошкоджені фрагменти надгробків.

Робота над дослідженням знайдених мацев продовжується. Історики та лінгвісти розшифровують епітафії, намагаючись встановити імена тих, кому належали ці надгробки. Можливо, деякі нащадки львівських євреїв зможуть віднайти сліди своїх предків.

Ця історія нагадує, що культурна спадщина – це спільне надбання, а відповідальність за її збереження лежить на всіх нас.

Поділитися цією статтею
Авторка колонок, аналітикиня з питань культури та суспільства
Стежити:
Ірина Савчук – культурологиня та публіцистка, яка понад 10 років досліджує українську культуру, мистецтво та суспільні тренди. Має ступінь магістерки з культурології та досвід роботи у культурних проєктах та редакціях глянцевих журналів. Ірина захоплюється історіями українців, які змінюють світ навколо себе, і вірить у силу культури як рушійної сили для розвитку суспільства. У своїх текстах Ірина пояснює складні явища простою мовою, показуючи, як глобальні процеси впливають на повсякденне життя кожного з нас.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *