Кількість кримінальних справ, які відкриваються проти бізнесу в Україні, у кілька разів перевищує офіційну статистику Офісу Генерального прокурора. Про це заявив сам Генпрокурор під час спеціального брифінгу для представників бізнес-асоціацій, на якому я була особисто присутня.
Ця заява прозвучала як відповідь на численні скарги від підприємців щодо тиску правоохоронних органів. Упродовж останніх місяців до нашої редакції надходили численні звернення від власників середнього та малого бізнесу, які скаржилися на безпідставні перевірки та відкриття кримінальних проваджень.
“Ми проаналізували ситуацію та виявили, що кількість справ проти бізнесу фактично в 2-3 рази більша, ніж та, що відображається в офіційній статистиці”, – зазначив Генпрокурор.
За його словами, така розбіжність пояснюється тим, що багато справ відкриваються за статтями, які формально не класифікуються як “економічні злочини”, але фактично стосуються господарської діяльності. Наприклад, справи можуть відкриватися за статтями про службову недбалість, зловживання службовим становищем або підробку документів.
Непрозора система кваліфікації
Розслідуючи цю тему протягом останніх місяців, я спілкувалася з понад 20 власниками бізнесу, адвокатами та колишніми працівниками правоохоронних органів. Одна з ключових проблем – відсутність чіткої класифікації “економічних” справ у кримінальному процесі.
“Якщо справа відкривається за статтею про службове підроблення, вона не потрапляє до статистики економічних злочинів, хоча фактично може бути інструментом тиску на підприємство”, – пояснив мені Олександр Лещенко, адвокат, який спеціалізується на захисті бізнесу.
За даними, які вдалося отримати з власних джерел у правоохоронних органах, лише за перше півріччя 2023 року було відкрито близько 5700 кримінальних проваджень, які прямо чи опосередковано стосувалися бізнесу. При цьому офіційна статистика Офісу Генпрокурора показувала лише близько 2200 справ за економічними статтями.
Реформа системи кваліфікації
Генпрокурор під час брифінгу анонсував зміни в підході до класифікації та обліку кримінальних проваджень, пов’язаних з бізнесом.
“Ми розуміємо, що нинішня система не дає об’єктивної картини. Тому впроваджуємо нову методологію обліку, яка дозволить бачити реальну кількість справ проти бізнесу, незалежно від формальної кваліфікації”, – повідомив він.
За його словами, нова система передбачатиме окрему категоризацію справ, де фігурантами є суб’єкти господарської діяльності. Це дозволить відстежувати реальну динаміку відкриття справ проти бізнесу та ефективність їх розслідування.
Окрім того, планується запровадити додаткові механізми контролю за обґрунтованістю відкриття кримінальних проваджень щодо підприємців, особливо в умовах воєнного стану.
Реакція бізнес-спільноти
Представники бізнес-асоціацій, присутні на брифінгу, висловили стриманий оптимізм щодо запропонованих змін.
“Ми роками говорили про те, що реальний тиск на бізнес значно вищий, ніж показує офіційна статистика. Визнання цього факту Генпрокурором – це вже крок уперед”, – прокоментувала Олена Карпенко, виконавча директорка однієї з бізнес-асоціацій.
Водночас підприємці наголошують, що самого лише обліку недостатньо – потрібні системні зміни в підходах правоохоронних органів до бізнесу.
“Нас цікавить не стільки статистика, скільки зменшення необґрунтованого тиску. Особливо в умовах війни, коли кожне підприємство, яке працює і сплачує податки, – це вклад в економічну стійкість держави”, – зазначив Сергій Петренко, власник виробничої компанії, з яким я поспілкувалася після брифінгу.
Вплив на економіку в умовах війни
За оцінками економістів, з якими я консультувалася під час підготовки матеріалу, необґрунтований тиск правоохоронних органів на бізнес призводить до суттєвих економічних втрат.
“Коли підприємство стає об’єктом кримінального провадження, навіть якщо воно безпідставне, це паралізує роботу, відлякує інвесторів і партнерів, змушує витрачати ресурси на юридичний захист замість розвитку”, – пояснила Ірина Соколовська, економічна експертка Центру економічних стратегій.
За її словами, в умовах воєнного стану економічні наслідки такого тиску множаться – втрачаються робочі місця, зменшуються податкові надходження, а частина бізнесу або призупиняє діяльність, або переміщується за кордон.
Плани на майбутнє
Генпрокурор пообіцяв, що нова система обліку справ проти бізнесу запрацює вже з наступного кварталу. Крім того, планується створення спеціальної робочої групи за участю представників бізнес-асоціацій для моніторингу ситуації та швидкого реагування на випадки необґрунтованого тиску.
“Ми зацікавлені в тому, щоб бізнес працював і розвивався. Економічна стійкість – це частина національної безпеки, особливо в умовах війни”, – підкреслив Генпрокурор.
Окремо він звернувся до бізнесу із закликом повідомляти про випадки необґрунтованого тиску з боку правоохоронних органів через спеціально створений канал комунікації.
За результатами спілкування з учасниками брифінгу та експертами стає очевидним, що визнання проблеми – лише перший крок. Наскільки ефективними будуть анонсовані зміни, покаже час і конкретні результати. Наша редакція продовжуватиме стежити за розвитком ситуації та інформувати про реальні зміни у взаєминах бізнесу та правоохоронних органів.
