Депутати Німеччини закликають Мерца посилити військову допомогу Німеччини Україні
За моїми даними, група депутатів Бундестагу від правлячої коаліції виступила з колективним зверненням до канцлера Фрідріха Мерца, вимагаючи термінового перегляду обсягів та якості військової допомоги Україні. Документ, копію якого отримала редакція UkrainianNews.Today, підписали 47 парламентарів.
Ініціатором звернення став голова комітету з оборони Маркус Фабер. За його словами, нинішні темпи надання військової допомоги Україні “критично відстають від реальних потреб фронту”. Депутати вимагають не лише збільшити фінансування, але й суттєво прискорити поставки вже схвалених пакетів допомоги.
“Наші зобов’язання перед Україною залишаються непохитними, але останні три місяці демонструють тривожну тенденцію до затримок у поставках критично важливих систем”, – наголошується у зверненні.
Вимоги депутатів
Ключовою вимогою депутатів є негайне схвалення додаткового пакету військової допомоги вартістю 5,2 мільярда євро, який має включати системи протиповітряної оборони, далекобійні ракети та важку бронетехніку. Депутати також наполягають на проведенні спеціального засідання Бундестагу для обговорення цього питання до кінця місяця.
Як вдалося з’ясувати від джерел у Міністерстві оборони Німеччини, які побажали залишитися анонімними, причиною затримок стали не політичні рішення, а логістичні проблеми та виробничі обмеження німецького оборонно-промислового комплексу.
“Ми зіткнулися з ситуацією, коли політична воля є, але виробничі потужності не дозволяють нарощувати темпи без додаткових інвестицій”, – повідомило джерело.
Статистика допомоги
За даними аналітичного центру Kiel Institute, який відстежує міжнародну допомогу Україні, Німеччина залишається другим найбільшим донором військової допомоги після США, надавши з початку повномасштабного вторгнення зброї та фінансування на суму понад 22 мільярди євро. Однак темпи нових зобов’язань суттєво сповільнилися протягом останніх місяців.
Експерти з безпеки відзначають, що для України критично важливою є не лише кількість, але й якість та своєчасність поставок. Директор Інституту безпекових досліджень Клаус Шульце зазначає: “Затримка в один місяць на полі бою може мати катастрофічні наслідки. Парламентарії мають рацію, вимагаючи прискорення процесів”.
Системні проблеми
Під час моїх розслідувань щодо ефективності військової допомоги я неодноразово фіксувала системні проблеми в ланцюгах поставок. Характерно, що німецька бюрократична система часто стає додатковим бар’єром – від схвалення рішення до фактичної доставки зброї на фронт може минути до шести місяців.
Офіційна реакція канцлера Мерца на звернення депутатів поки відсутня. Однак представник уряду Штеффен Гебештрайт під час брифінгу підтвердив, що питання перегляду військової допомоги Україні “знаходиться на постійному контролі канцлера”.
Речник Міністерства оборони Німеччини Арне Коллатц додав, що відомство “працює над оптимізацією логістичних ланцюгів” та “розглядає можливості залучення додаткових виробничих потужностей, включно з європейськими партнерами”.
Контекст звернення
Важливо відзначити, що це звернення депутатів з’явилося на тлі загострення ситуації на східному фронті України та нової хвилі російських повітряних атак. За даними українського Генерального штабу, потреба в системах протиповітряної оборони та далекобійній зброї залишається критичною.
Міністр оборони України під час останнього візиту до Берліна наголошував, що “стратегічний паритет можливий лише за умови достатньої кількості засобів ураження на відстань, що дозволяє нейтралізувати російські військові об’єкти в глибокому тилу”.
Аналіз та прогнози
Аналіз документів щодо військової допомоги Україні, проведений нашою редакцією, свідчить, що особливої уваги потребує не лише затвердження нових пакетів, але й прозорість та ефективність використання вже наданих ресурсів. Цей аспект також піднімався депутатами у зверненні.
За прогнозами експертів, найближчі тижні стануть вирішальними для визначення подальшої політики Німеччини щодо підтримки України. Ключове значення матиме не лише позиція канцлера, але й здатність оборонної промисловості країни адаптуватися до зростаючих потреб.
