Стою на околиці Охтирки. Вже третя година ночі, але сну ані в одному оці. Над головою — тихе дзижчання. “Шахеди” знову летять. Місцеві вже звикли до цього моторошного звуку. Валентина, 67-річна вчителька на пенсії, яка вийшла перевірити свій город після сигналу тривоги, зітхає: “Це вже втретє за тиждень. Спати неможливо, але ми тримаємось”.
За останню добу російські війська здійснили 149 бойових зіткнень вздовж лінії фронту. Атаки безпілотниками стали щоденною реальністю для прикордонних областей України. За даними Генштабу ЗСУ, з початку 2024 року ворог випустив понад 1200 дронів різних типів по цивільних об’єктах та енергетичній інфраструктурі.
“Ворог використовує дрони не тільки для ударів, але й для розвідки. Це дозволяє їм коригувати артилерійський вогонь та обирати нові цілі,” — розповідає Олександр, офіцер 92-ї окремої механізованої бригади, з яким я спілкувався у Харківській області.
Нова тактика: менші групи, більша ефективність
Аналізуючи останні атаки, можна помітити зміну тактики російських військ. Замість масованих ударів великими групами дронів, вони тепер запускають менші групи, але частіше.
“Раніше було простіше — знали, що треба готуватися до великої атаки раз на тиждень-два. Тепер вони запускають по 10-15 дронів щоночі. Це виснажує наші системи ППО та створює постійне психологічне напруження серед цивільного населення,” — пояснює підполковник Микола Теренко з командування Повітряних сил.
Минулої ночі в Сумській області було збито 7 дронів-камікадзе. За словами голови обласної військової адміністрації Володимира Артюха, пошкоджено лінії електропередач у двох селах та сільськогосподарський склад.
“У нас вже майже немає вцілілих ліній електропередач. Після кожної атаки — нові відключення. Енергетики героїчно відновлюють, але не встигають за темпами руйнувань,” — розповідає Сергій, фермер з Білопільського району.
Людський вимір дронової війни
За кожною статистикою атак стоять людські долі. У селі Миколаївка Чернігівської області дрон влучив у приватний будинок Петренків. Марія, 58 років, дивом вижила — встигла спуститись до імпровізованого укриття в підвалі.
“Я почула характерне гудіння і відразу зрозуміла, що це летить на нас. У мене було буквально півхвилини. Встигла схопити документи, телефон і збігти вниз,” — ділиться жінка, показуючи на зруйнований дах свого будинку.
За даними Міністерства енергетики, з січня по липень 2024 року внаслідок атак дронами було пошкоджено 27 об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. Це призвело до планових відключень електроенергії в 14 областях України.
Медики фіксують зростання звернень з приводу стресових розладів. “До нас щодня приходять люди зі скаргами на безсоння, підвищену тривожність, панічні атаки. Це прямий наслідок постійних атак дронами та сирен повітряної тривоги,” — розповідає Оксана Литвиненко, психіатр Сумської обласної лікарні.
Протидія та адаптація
Українські військові та цивільні постійно адаптуються до нових викликів. У багатьох прикордонних населених пунктах створені мобільні групи спостереження, які сповіщають про наближення дронів.
Іван, 42-річний електрик з Глухова, розробив мережу акустичних датчиків, які допомагають виявляти наближення “Шахедів”: “Це проста система, яка реагує на специфічну частоту звуку двигунів іранських дронів. Коли датчик спрацьовує, сигнал надходить у чат нашої громади, і люди встигають сховатися.”
Українські військові також вдосконалюють методи боротьби з ворожими БПЛА. За інформацією командування Сил спеціальних операцій, за останні три місяці ефективність знищення ворожих дронів зросла на 23%.
“Ми постійно навчаємося і адаптуємося. Кожна успішно збита ціль — це врятовані життя та інфраструктура. Але потрібно розуміти, що це війна технологій, і нам необхідно постійно розвивати наші засоби протидії,” — зазначає командир підрозділу радіоелектронної боротьби, позивний “Радист”.
Міжнародна підтримка
Українські дипломати наголошують на необхідності посилення міжнародної підтримки у сфері протидрони. За словами представника Міністерства закордонних справ, питання протидронових систем постійно піднімається на міжнародних зустрічах.
“Наші партнери розуміють масштаб загрози. За останні два місяці Україна отримала додаткові системи протиповітряної оборони та засоби радіоелектронної боротьби від країн-партнерів,” — повідомив речник МЗС.
Європейська комісія нещодавно анонсувала додатковий пакет допомоги в розмірі 1,5 млрд євро, частина якого буде спрямована саме на посилення протидронового захисту цивільної інфраструктури.
Повертаючись з відрядження до Сум, бачу, як люди продовжують жити попри постійну загрозу з неба. На автобусній зупинці молода мама з дитиною розповідає мені, що вони вже звикли спати в коридорі на матрацах.
“Ми навіть жартуємо, що в нас тепер як у дитинстві — ночівля в імпровізованому наметі. Доня думає, що це гра така. А що нам ще залишається? Життя продовжується, попри все,” — усміхається вона крізь втому.
Ця стійкість місцевих громад вражає найбільше. Незважаючи на щоденні атаки дронів, люди відбудовують зруйноване, підтримують одне одного і знаходять сили рухатися далі. І це, мабуть, найважливіша зброя, яку не знищити жодними дронами.
