Атака на Дніпропетровщину
У вівторок зранку Дніпропетровщина знову зазнала жорстоких ударів. Російські війська обстріляли кілька населених пунктів області. Внаслідок атак п’ятеро людей отримали поранення, виникли масштабні пожежі.
Перебуваючи в Синельниківському районі, де зафіксовано найбільше руйнувань, я спілкувався з постраждалими та рятувальниками. Картина вражає своєю жорстокістю та безглуздістю.
Свідчення постраждалих
“Вони вдарили о 5:40 ранку, коли більшість людей ще спали. Я прокинулась від вибуху — вікна повилітали, стеля частково обвалилась”, — розповідає Олена Петренко, 58-річна мешканка села Великомихайлівка. Жінка отримала осколкові поранення руки та голови.
За інформацією голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, внаслідок атаки пошкоджено понад 15 приватних будинків, три магазини та лінії електропередачі. Через обстріли без світла залишилися близько 2000 домогосподарств.
Боротьба з наслідками
Особливо сильно постраждало село Роздори. Там рятувальники ДСНС кілька годин боролися з пожежею, яка охопила склад сільськогосподарської продукції. На щастя, людських жертв вдалося уникнути.
“Працювали без перерви, щоб не допустити поширення вогню на сусідні будівлі. Ситуацію ускладнювали сильний вітер і високі температури”, — пояснює начальник місцевої пожежної частини Віталій Коваленко.
Медична допомога постраждалим
В обласній лікарні імені Мечникова мені вдалося поспілкуватися з медиками, які приймали постраждалих. Серед поранених — двоє дітей, 8 та 12 років. Стан наймолодшого оцінюється як середньої тяжкості.
“Хлопчик отримав контузію та множинні осколкові поранення спини. Зараз його стан стабілізували, але попереду тривале лікування”, — розповіла лікарка Ірина Дмитренко.
Гуманітарна підтримка
Місцева влада та волонтери оперативно організували допомогу постраждалим. У Синельниківській громаді створено пункт видачі гуманітарної допомоги, де люди можуть отримати продукти, теплі речі та предмети першої необхідності.
“Це вже шостий обстріл нашої громади за останній місяць”, — каже голова Синельниківської міської ради Дмитро Зайцев. “Щоразу відбудовуємося, допомагаємо людям. Але найстрашніше — це психологічні травми, особливо у дітей”.
Людські історії
Обстежуючи зруйновані будинки в селі Новоолександрівка, я помітив 73-річного Миколу Степановича, який самотужки розбирав завали свого будинку. Попри похилий вік, чоловік не втрачає оптимізму.
“Мій дід цей дім будував, потім батько, тепер я. Відбудуємо знову. Головне — щоб війна закінчилася”, — каже він, витираючи піт із чола.
Підтримка від влади
Обласна влада запевняє, що всім постраждалим буде надано компенсацію за зруйноване житло. Вже зараз комісії оцінюють масштаби руйнувань у кожному населеному пункті.
За даними Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги, з початку повномасштабного вторгнення область пережила понад 1200 обстрілів, внаслідок яких загинуло більше 300 цивільних осіб.
Незламний дух
Місцеві мешканці демонструють неймовірну стійкість. В одному з пошкоджених будинків я помітив на стіні, що вціліла, дитячий малюнок із зображенням українського прапора і написом: “Ми переможемо“.
Ці слова, написані дитячою рукою, здаються найкращим підсумком моєї поїздки на Дніпропетровщину. Попри всі випробування, люди не втрачають віри і продовжують боротися за своє майбутнє.
