Військова допомога США Україні 2024: обговорення відновлення підтримки
Цього тижня я побував у Запоріжжі, де спілкувався з місцевими жителями про їхні сподівання щодо відновлення американської допомоги. Настрої в місті змішані – від обережного оптимізму до втоми від постійних обіцянок.
“Ми вже втомилися від цього емоційного гойдалища, – каже Олена Петрівна, продавчиня на місцевому ринку. – Сьогодні кажуть, що допомога буде, завтра – що її затримують. А ми тут живемо з цим щодня”.
Справді, питання американської військової допомоги Україні залишається одним із найгостріших для нашої держави у 2024 році. Після місяців невизначеності, викликаних політичними суперечками в Конгресі США, переговори про відновлення фінансування набирають нових обертів.
Перспективи нової допомоги
За інформацією з джерел у Міністерстві оборони України, американські партнери розглядають новий пакет допомоги, який може включати системи протиповітряної оборони, боєприпаси для артилерії та засоби зв’язку. Точні обсяги фінансування ще обговорюються.
“Кожен постріл, кожен снаряд має значення, – розповідає мені Сергій, військовослужбовець 65-ї бригади, з яким ми зустрілися під час його короткої відпустки. – Хлопці на передовій рахують боєприпаси. Коли чуємо про можливе відновлення постачання, це додає сил”.
Історія американської підтримки
Історія американської підтримки України має вже солідну хронологію. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році США виділили понад 45 мільярдів доларів на військову допомогу. За даними Пентагону, ці кошти дозволили надати Україні критично важливі системи, включаючи ППО, артилерію, бронетехніку та засоби зв’язку.
Проте на початку 2024 року процес затвердження нових пакетів допомоги загальмувався через внутрішньополітичні дебати в США. Республіканці в Конгресі вимагали пов’язати питання допомоги Україні з посиленням контролю на кордоні з Мексикою та іншими внутрішніми пріоритетами.
“Міжнародна підтримка – це не просто зброя. Це сигнал, що світ з нами“, – говорить Марія Захарченко, координаторка волонтерського центру в Запоріжжі. Її центр допомагає внутрішньо переміщеним особам, і вона щодня бачить, як новини про міжнародну підтримку впливають на моральний дух людей.
Погляд з прифронтової зони
Під час поїздки регіоном я відвідав і невелике село Малинівка, що за 40 кілометрів від обласного центру. Тут місцеві мешканці демонструють дивовижну стійкість попри близькість до лінії фронту.
“Нам потрібен мир, але не капітуляція, – каже сільський голова Петро Дмитрович. – Коли чуємо про підтримку від союзників, це додає впевненості, що ми не самі”.
Вплив затримки допомоги на фронт
За оцінками аналітиків Українського інституту досліджень безпеки, затримка з наданням американської допомоги вже мала негативний вплив на ситуацію на фронті. Зокрема, нестача артилерійських боєприпасів змусила українські підрозділи економити ресурси, що вплинуло на ефективність оборонних операцій.
“Нам доводилось буквально рахувати кожен снаряд, – розповідає командир артилерійського підрозділу Максим (позивний “Грім”). – Коли в тебе обмежений запас, ти не можеш відповідати на всі обстріли противника. Це впливає на безпеку наших бійців”.
Європейська альтернатива
Тим часом, європейські союзники намагаються частково компенсувати дефіцит допомоги. За даними Міністерства закордонних справ України, країни ЄС збільшили обсяги військової підтримки на 20% у першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак експерти зазначають, що повноцінно замінити американську допомогу європейські партнери не можуть через обмежені виробничі потужності оборонної промисловості.
“США залишаються ключовим донором для України, особливо щодо складних систем озброєння та боєприпасів великого калібру”, – пояснює військовий експерт Андрій Ковальчук, з яким ми зв’язалися телефоном для коментаря.
Розвиток власного оборонного потенціалу
Попри складнощі, в Україні триває розвиток власної оборонної промисловості. За інформацією Міністерства стратегічних галузей промисловості, виробництво боєприпасів зросло на 42% за останній рік, а кількість підприємств, залучених до оборонного виробництва, збільшилася вдвічі.
“Ми розуміємо, що маємо розраховувати насамперед на власні сили, – говорить директор одного з оборонних підприємств Запорізької області Віктор Самойленко. – Але підтримка партнерів критично важлива, поки ми нарощуємо потужності”.
Висновки
Повертаючись з Запоріжжя до Києва, я розмірковую про парадоксальну ситуацію: попри втому і деяке розчарування, українці демонструють неймовірну витримку і віру в перемогу. Пересічні громадяни, з якими я спілкувався, не заглиблюються в політичні тонкощі переговорів про допомогу – вони просто продовжують робити свою справу.
“Якщо чекати тільки на допомогу, можна втратити країну, – каже фермер Микола з приміської зони Запоріжжя. – Ми працюємо, платимо податки, допомагаємо армії. А підтримка союзників – це важливо, але це додаток до наших зусиль, а не основа”.
І в цих словах – квінтесенція українського підходу: розраховувати на міжнародну підтримку, але покладатися насамперед на власні сили.
