Секретаріат мовного омбудсмена без керівника після звільнення голови
Уже майже місяць секретаріат мовного омбудсмена працює без постійного керівника. Після звільнення Тараса Кременя наприкінці серпня ця важлива державна інституція опинилася в підвішеному стані. Я відвідав офіс секретаріату в Києві, щоб дізнатися, як працюють захисники української мови в цей непростий час.
«Робота не зупинилася, але відчувається брак керівництва», – розповідає Марія Петренко, одна з працівниць секретаріату. Вона проводить мене невеликими кабінетами, де кипить робота – співробітники опрацьовують скарги громадян, готують відповіді на звернення.
У приймальні бачу декілька людей, які прийшли особисто поскаржитися на порушення мовного законодавства. Працівники записують їхні звернення, уважно вислуховують кожного.
Щоденна робота секретаріату
«Щодня до нас надходить близько 20-25 скарг. Найчастіше люди повідомляють про відсутність української версії сайтів, обслуговування російською в магазинах та кафе, відмову надавати інформацію державною мовою», – пояснює Олександр Василенко, який відповідає за обробку звернень.
За даними самого секретаріату, з початку року було розглянуто понад 3000 скарг громадян та складено більше 200 протоколів про адміністративні правопорушення. Але після звільнення Тараса Кременя процес накладання штрафів фактично зупинився.
«Згідно із законом, тільки Уповноважений із захисту державної мови має право підписувати протоколи та виносити постанови про накладання штрафів. Виконувач обов’язків такими повноваженнями не наділений», – пояснює юрист секретаріату Оксана Литвиненко.
Тимчасове керівництво
Василь Максимчук, колишній заступник мовного омбудсмена, на якого тимчасово покладено обов’язки керівника, розповідає: «Ми продовжуємо працювати в межах наших можливостей. Проводимо моніторинг, приймаємо скарги, надаємо консультації. Але без призначення нового Уповноваженого ми не можемо повноцінно реалізувати контрольну функцію».
Регіональні перевірки
У Полтаві нещодавно проводили перевірку місцевих закладів харчування. Результати виявилися невтішними – майже 40% перевірених кафе та ресторанів не мали меню українською мовою або персонал відмовлявся обслуговувати державною мовою.
«Раніше за такі порушення ми складали протоколи, які передавалися на розгляд Уповноваженому. Зараз можемо лише надсилати рекомендаційні листи», – зітхає працівник регіонального відділу Сергій Бойко.
Перспективи призначення нового омбудсмена
За інформацією з Кабінету Міністрів України, конкурс на посаду нового мовного омбудсмена має бути оголошений найближчим часом. Однак точні терміни наразі невідомі.
Представники громадських організацій висловлюють занепокоєння ситуацією. Тетяна Мельник з ГО «Простір мови» вважає, що затримка з призначенням нового Уповноваженого може негативно вплинути на імплементацію мовного закону: «Це створює небезпечний прецедент. Порушники бачать, що механізм покарання не працює, і це може призвести до сплеску порушень».
Статистика порушень
За статистикою секретаріату, до найпроблемніших сфер належать сфера обслуговування (46% скарг), інтернет-ресурси (21%) та реклама (18%). Особливо гостро питання стоїть у південних та східних регіонах країни.
«У Запоріжжі або Харкові ситуація складніша, ніж у центральних областях. Без дієвого контролю процес українізації там може загальмуватися», – констатує співробітник аналітичного відділу Ігор Петрук.
Оптимізм попри труднощі
Незважаючи на складнощі, працівники секретаріату налаштовані оптимістично. «Ми віримо, що новий Уповноважений буде призначений найближчим часом, і ми зможемо продовжити нашу роботу в повному обсязі», – говорить Василь Максимчук.
За законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Уповноважений із захисту державної мови призначається Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років. Тарас Кремінь був першим мовним омбудсменом України, призначеним у 2020 році.
