Російська атака FPV-дронами на Донеччині: хроніка трагедії звичайного дня
Вчора пообіді я мав розмову з Оленою Петрівною, медсестрою з Покровська. Вона якраз закінчила зміну, коли ми зустрілися в місцевій кав’ярні. Її руки, що тримали філіжанку, ледь помітно тремтіли. “Андрію, це вже третій тиждень, коли ми приймаємо поранених від цих дронів. Люди просто йшли вулицею…”
Російські війська вчора атакували цивільне населення Донеччини FPV-дронами. Внаслідок цієї атаки загинула одна людина, п’ятеро отримали поранення. Про це повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
“Людей просто підстерігають на вулицях, – розповів мені Сергій, волонтер, який допомагає евакуйовувати місцевих. – Вони вистежують, де збираються люди, і спрямовують туди дрони”.
Наслідки атаки
За інформацією від Філашкіна, двоє поранених знаходяться у Покровську, ще троє – у Селидовому. Стан двох потерпілих оцінюється як важкий.
“Вони пішли по хліб”, – ці слова я почув від літнього чоловіка, який сидів на лавці біля лікарні в Покровську. Він говорив про свою доньку та зятя, які потрапили під атаку. Чоловік не стримував сліз.
Нещодавно я проїхав майже всю лінію фронту на Донеччині – від Вугледара до Часового Яру. Картина скрізь однакова: міста й села живуть під постійною загрозою. Ринки та магазини працюють лише зранку, люди намагаються не збиратися групами.
Життя під загрозою
“Ми навчилися розрізняти звуки дронів, – розповіла мені Марина з Костянтинівки. – Коли чуємо характерне дзижчання, одразу шукаємо укриття. Але іноді його просто немає поруч”.
За даними військової адміністрації, російські війська систематично використовують FPV-дрони для атак на цивільне населення. Ці апарати малопомітні, маневрені та несуть достатнє вибухове навантаження, щоб завдати серйозних поранень людині.
“Ми фіксуємо використання дронів-камікадзе майже щодня, – сказав мені офіцер ЗСУ Максим (ім’я змінено з міркувань безпеки). – Вони коштують копійки порівняно з ракетами, але ефективні для терору цивільних”.
Евакуація та відмова від неї
Голова ОВА Філашкін закликав мешканців прифронтових територій бути максимально обережними та по можливості евакуюватися. Для багатьох місцевих це складне рішення.
“Куди я поїду? Мені 78, тут мій дім, моя земля”, – каже бабуся Ганна з Селидового, яка відмовляється від евакуації, незважаючи на щоденні обстріли.
Від початку повномасштабного вторгнення на Донеччині загинули сотні цивільних, тисячі отримали поранення. Обласна влада регулярно закликає людей залишати небезпечні райони, але чимало мешканців залишаються через різні причини – від турботи про майно до неможливості адаптуватися на новому місці.
Нова “нормальність”
“Найстрашніше, що ми звикаємо, – сказала мені Олена Петрівна наприкінці нашої розмови. – Атака дронами, п’ятеро поранених, один загиблий… і наступного дня життя продовжується, ніби нічого не сталося. Але ж це не має бути нормою”.
У військовій адміністрації області повідомляють, що рятувальники та медики працюють у посиленому режимі. Пораненим надається вся необхідна допомога.
Тим часом у Краматорську, де я ночував минулої ночі, сьогодні зранку знову лунала повітряна тривога. Люди звично спускалися в укриття, тримаючи в руках термокружки з кавою та книжки – звичні супутники довгого перебування в бомбосховищах.
Це ще один день на Донеччині. День, який для когось став останнім.
