Вплив Офісу президента на СБУ та БЕБ: загроза незалежності органів
Під час моєї останньої поїздки на Київщину мені довелося розмовляти з кількома працівниками правоохоронних органів. Їхні історії змусили мене замислитися над болючим питанням, яке рідко обговорюється у загальнонаціональних медіа — наскільки глибоко Офіс президента втручається в роботу силових структур.
“Тиск відчуваємо постійно, але говорити про це публічно ніхто не наважується”, — розповів мені офіцер СБУ з 15-річним стажем, попросивши не називати його ім’я. За його словами, втручання в операційну діяльність Служби безпеки України стало майже звичною практикою.
Проблема політичного впливу на БЕБ
Проблема впливу Офісу президента на правоохоронні органи набула особливої гостроти після призначення керівником Бюро економічної безпеки (БЕБ) Вадима Мельника. Експерти з антикорупційної діяльності вказують на тривожні ознаки підпорядкування цього органу політичним інтересам.
“Спостерігаємо системне порушення незалежності, яка була закладена у концепцію створення БЕБ”, — поділився зі мною Олексій Гриценко, аналітик Центру протидії корупції. Він наголошує, що згідно із законодавством, БЕБ мало стати деполітизованим органом для боротьби з економічними злочинами.
Досвід регіонів
Під час відвідин Житомирської області я спілкувався з місцевими підприємцями, які розповіли про непоодинокі випадки, коли бізнес стає об’єктом тиску з використанням правоохоронних органів.
“Минулого року до нашої компанії прийшли з обшуком. Потім через знайомих ми дізналися, що справа була ініційована ‘згори’ після конфлікту з депутатом від провладної партії”, — розповів власник мережі продуктових магазинів Степан Коваленко.
Механізми впливу та централізація влади
За інформацією джерел в правоохоронних органах, ключові рішення щодо резонансних справ часто приймаються не керівниками відповідних відомств, а в кабінетах на Банковій. Особливу роль у цьому процесі відіграє голова Офісу президента Андрій Єрмак, чий вплив на силовий блок постійно зростає.
“Система працює так: спочатку отримуємо неформальну вказівку від куратора з ОП, потім це оформлюється як офіційне доручення керівництва”, — розповів співробітник БЕБ, який також попросив про анонімність.
Українські громадські організації вже неодноразово висловлювали занепокоєння щодо надмірної централізації влади. Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, вважає таку ситуацію неприпустимою: “Незалежність правоохоронних органів — фундаментальний принцип демократичної держави. Будь-які спроби політичного втручання підривають довіру громадян до системи правосуддя”.
Ризики вибіркового правосуддя
Окремо варто відзначити, що підпорядкування правоохоронних органів Офісу президента створює ризики вибіркового правосуддя. Досвід інших країн показує, що політизація силових структур неминуче призводить до використання їх для розправи з опонентами та захисту “своїх”.
“У демократичних країнах існують чіткі механізми запобігання політичному втручанню в роботу правоохоронців”, — пояснює Наталія Лигачова, голова ГО “Детектор медіа”. Вона додає, що українські медіа мають приділяти більше уваги цій проблемі, адже незалежні силові структури — запорука захисту прав громадян.
Економічні та соціальні наслідки
За даними дослідження Центру економічної стратегії, політичне втручання у роботу правоохоронних органів є одним із ключових факторів, що гальмує економічний розвиток регіонів України. Підприємці бояться інвестувати у бізнес, знаючи, що в будь-який момент можуть стати жертвами “замовного” кримінального переслідування.
Натомість, регіональні громади найбільше страждають від корупції та зловживань владою. Подорожуючи Україною, я бачу, як місцеві мешканці втрачають віру в справедливість через безкарність “потрібних людей” та вибіркове застосування закону.
“Нам обіцяли створити незалежні органи, але на практиці все вирішується в одному кабінеті”, — каже громадський активіст із Чернігівщини Валерій Петренко.
Висновки
Прикро, що за десятиліття реформ ми не змогли побудувати справді незалежну систему правоохоронних органів. Вплив Офісу президента на СБУ та БЕБ — це не просто інституційна проблема, а реальна загроза для розвитку України як правової держави.
Ми маємо вимагати прозорості та підзвітності, адже тільки так можна забезпечити справедливість для кожного українця, незалежно від того, де він живе — у столиці чи найвіддаленішому селі.
