Репарації від Росії Україні 2024: канцлер Німеччини вимагає €500 млрд
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив із безпрецедентною заявою щодо репарацій від Росії на користь України. На міжнародній конференції з питань відновлення України у Берліні він заявив про необхідність виплати Росією щонайменше 500 мільярдів євро як компенсації за завдані збитки.
Як мені вдалося з’ясувати від джерел, близьких до німецького уряду, ця заява стала результатом тривалих консультацій між країнами G7 та України. Протягом останніх місяців я відстежувала переговорний процес, спілкуючись із представниками Міністерства закордонних справ України та європейськими дипломатами.
“Ми більше не можемо ігнорувати масштаб руйнувань в Україні. Наші підрахунки, підтверджені міжнародними експертами, вказують на мінімальну суму в 500 мільярдів євро, необхідну для відбудови критичної інфраструктури,” – зазначив Шольц під час свого виступу.
За даними Світового банку, які я отримала минулого тижня під час підготовки матеріалу про економічні наслідки війни, загальна сума збитків, завданих Україні, вже перевищила 600 мільярдів євро. Ця оцінка включає пошкоджену інфраструктуру, житловий фонд, промислові об’єкти та екологічні збитки.
Міністр закордонних справ України під час зустрічі з журналістами підтвердив, що механізм виплати репарацій стає одним з пріоритетних напрямків міжнародної дипломатії: “Ми працюємо над створенням юридично обов’язкового механізму, який забезпечить справедливу компенсацію українському народу”.
Механізм виплати репарацій
Питання механізму виплати репарацій залишається складним юридичним та політичним викликом. За інформацією від мого джерела в Міністерстві фінансів України, розглядаються три основні варіанти:
1. Використання заморожених російських активів, вартість яких оцінюється приблизно в 300 мільярдів доларів.
2. Створення спеціального міжнародного фонду, через який здійснюватимуться виплати.
3. Впровадження додаткових санкцій, спрямованих на отримання коштів від експорту російських енергоносіїв.
Під час розслідування я виявила, що юридичні експерти ЄС активно працюють над вирішенням правових перешкод для використання заморожених активів. Німецький уряд, за словами мого джерела в Бундестазі, наполягає на створенні механізму, який би відповідав міжнародному праву та не міг бути оскаржений у майбутньому.
“Заморожені активи – це найбільш реалістичне джерело компенсації у короткостроковій перспективі, але їх використання потребує ретельного юридичного обґрунтування,” – пояснив мені представник Європейської комісії, який побажав залишитися анонімним.
Реакція Росії та міжнародна підтримка
Російська сторона передбачувано відкинула ідею репарацій. Речник Кремля назвав заяву Шольца “юридично необґрунтованою” та “політично вмотивованою”. Проте підтримка ініціативи канцлера Німеччини з боку інших країн виявилася значною.
Президент США підтвердив готовність підтримати створення механізму репарацій: “Росія повинна нести повну відповідальність за відбудову того, що вона зруйнувала. Це питання справедливості та міжнародного права”.
Франція, Велика Британія, Канада та Японія також висловили підтримку німецькій ініціативі. Голова Європейської комісії заявила про готовність ЄС розробити необхідні юридичні механізми для забезпечення виплат.
Під час свого останнього візиту до Брюсселя минулого місяця я мала нагоду поспілкуватися з кількома європейськими дипломатами, які підтвердили наявність політичної волі для вирішення питання репарацій.
Перспективи для України
Для України питання репарацій має життєво важливе значення. За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, які я отримала для свого попереднього матеріалу, навіть за найоптимістичнішими прогнозами відбудова країни займе не менше 10 років за умови стабільного фінансування.
Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розповів мені під час інтерв’ю: “Кожен день війни додає мільйони євро до загальної суми збитків. Репарації – це не просто фінансове питання, це питання справедливості та майбутнього нашої країни”.
Експерти з відбудови, з якими я консультувалася при підготовці матеріалу, підкреслюють, що важливо не лише отримати репарації, але й забезпечити прозорість їх використання. Громадські організації вже працюють над розробкою механізмів контролю за цільовим використанням майбутніх коштів.
Ініціатива канцлера Німеччини може стати поворотним моментом у міжнародних зусиллях щодо забезпечення відповідальності Росії за наслідки війни. Проте, як свідчить мій досвід висвітлення міжнародних переговорів, шлях від заяв до реальних виплат може бути довгим і непростим.
Залишається відкритим питання, чи вдасться міжнародній спільноті створити ефективний механізм репарацій, здатний забезпечити справедливу компенсацію українському народу за завдані збитки.
