ЄС запроваджує обмеження цін на російську нафту
Вчора у Брюсселі представники країн Європейського Союзу досягли історичної угоди щодо запровадження обмеження цін на російську нафту. Цей крок став результатом тривалих перемовин, які тривали понад чотири місяці.
За моїми даними, отриманими від джерел у дипломатичних колах ЄС, механізм “цінової стелі” передбачає обмеження максимальної ціни, за якою російські компанії зможуть продавати нафту європейським покупцям. Початкова межа встановлена на рівні 60 доларів за барель.
“Це не просто економічне рішення, а стратегічний інструмент тиску”, – розповів мені на умовах анонімності високопосадовець з Єврокомісії. За його словами, європейська сторона прагне обмежити надходження до російського бюджету, які живлять військову машину агресора.
Механізм впровадження
Аналізуючи документи, до яких мені вдалося отримати доступ, можу відзначити, що механізм передбачає поетапне впровадження. Спочатку обмеження стосуватимуться морських поставок нафти, а пізніше – і нафтопродуктів.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, до якого я зверталася під час підготовки цього матеріалу, Росія щоденно експортує близько 4,7 млн барелів нафти, з яких майже половина прямує до європейських країн. Навіть часткове скорочення цих обсягів може коштувати Кремлю мільярди доларів щомісяця.
Проте, варто зазначити, що не всі країни ЄС були однаково налаштовані щодо цієї ініціативи. Зокрема, Угорщина, Словаччина та Чехія висловлювали занепокоєння через свою високу залежність від російських енергоносіїв. Для них передбачені тимчасові винятки та триваліший перехідний період.
“Ми розуміємо, що деяким країнам потрібен час для адаптації своєї інфраструктури та пошуку альтернативних постачальників”, – пояснив мені представник європейського енергетичного регулятора.
Економічні наслідки
Економісти, з якими я консультувалася, мають різні оцінки потенційних наслідків. Професор економіки Віденського університету Маркус Шмідт вважає, що “цінова стеля може спрацювати, якщо до неї приєднаються інші великі покупці, зокрема країни G7”. Натомість аналітик Eastern European Energy Research Center Олена Ковальчук попереджає про ризики: “Росія може перенаправити поставки на азійські ринки, хоч і з певними логістичними труднощами”.
За підрахунками експертів Центру досліджень енергетичної політики, з якими я працювала над іншими розслідуваннями, навіть якщо Росія знайде альтернативні ринки збуту, їй доведеться пропонувати значні знижки – до 30% від ринкової ціни.
Варто зазначити, що схожий механізм обмеження цін уже застосовувався світовою спільнотою щодо іранської нафти. Тоді це призвело до падіння експортних надходжень Ірану майже на 50%.
Реакція української сторони
Під час роботи над матеріалом я також спілкувалася з представниками української енергетичної галузі. “Для України це позитивне рішення, яке б’є по економічних можливостях країни-агресора фінансувати війну”, – зазначив у коментарі для UkrainianNews.Today аналітик Українського енергетичного форуму Сергій Петренко.
Механізми контролю та потенційні виклики
Запровадження обмежень супроводжуватиметься моніторинговим механізмом з боку ЄС. Спеціальна робоча група відстежуватиме ефективність заходів та готуватиме щоквартальні звіти.
Попри оптимізм європейських чиновників, експерти з міжнародної торгівлі вказують на можливі шляхи обходу санкцій – від фіктивних компаній-посередників до складних схем перепродажу через треті країни. Під час моїх попередніх розслідувань я виявляла подібні схеми в інших санкційних випадках.
Запроваджений механізм має бути затверджений Радою ЄС наступного тижня, після чого набуде чинності через 60 днів. Це дасть час ринкам підготуватися до нових правил гри та мінімізувати потенційні цінові шоки.
Європейська комісія також готує додаткові заходи контролю за дотриманням “цінової стелі”, включно з обмеженнями для європейських страхових компаній, які обслуговують танкери з російською нафтою.
Висновки
Аналізуючи ситуацію, можна стверджувати, що запровадження обмеження цін на російську нафту – це важливий крок у рамках економічного тиску на агресора, проте його ефективність значною мірою залежатиме від координації дій міжнародних партнерів та ретельного моніторингу за дотриманням санкційного режиму.
