Минулого тижня я відвідав Харківську область, де мав нагоду поспілкуватися з бійцями, які тестують нові технологічні рішення безпосередньо на передовій. Те, що я побачив, одночасно вражає і дає надію – звичайні хлопці з різних куточків України створюють майбутнє нашої обороноздатності.
Інтелектуальна боротьба
“Ми зараз воюємо не просто зброєю, а інтелектом“, – розповів мені Олександр, 29-річний командир підрозділу дронів з Полтавщини. Його команда за останні пів року впровадила п’ять власних модифікацій дронів, що дозволяють ефективніше виявляти ворога навіть за складних погодних умов.
Валерій Залужний неодноразово наголошував на важливості технологічного переоснащення армії. “Майбутнє за тими, хто швидше адаптується до нових реалій бою“, – ця його цитата стала майже девізом для багатьох інженерів-добровольців.
Інноваційні рішення на місцях
У невеликому приміщенні колишньої школи в одному з прифронтових сіл Харківщини я зустрів групу інженерів, які створюють системи протидії ворожим дронам. Керівник групи Марія Петренко раніше викладала фізику в Сумському університеті, а тепер керує командою з десяти спеціалістів.
“Наша перевага в тому, що ми можемо швидко змінювати підходи. Ворог має стандартизовані рішення, а ми – гнучкість думки та швидкість реакції”, – пояснює Марія, показуючи компактний пристрій, здатний виявляти та блокувати ворожі дрони на відстані до 3 кілометрів.
Технологічні стартапи на службі оборони
За даними Міністерства цифрової трансформації, з початку повномасштабного вторгнення в Україні з’явилося понад 200 стартапів, які розробляють технології для оборонного сектору. І це не лише дрони – це системи зв’язку, програмне забезпечення для аналізу даних розвідки, засоби радіоелектронної боротьби.
Окремо вражає історія Дмитра з Кропивницького, який до війни ремонтував побутову техніку. Зараз його команда розробила систему виявлення снайперів, яка вже врятувала десятки життів наших військових.
“Найбільша проблема – швидкість впровадження. Від ідеї до реального застосування на фронті може пройти занадто багато часу”, – ділиться Дмитро. За його словами, бюрократія іноді гальмує процес, але ситуація поступово покращується.
Експертна оцінка
Експерт з військових технологій Олексій Мельник з Центру Разумкова підтверджує: “Україна демонструє унікальну здатність до технологічних інновацій в умовах війни. Те, що в мирний час займало б роки, зараз впроваджується за місяці або навіть тижні”.
Штучний інтелект на полі бою
Під час відвідин одного з підрозділів я спостерігав, як оператори дронів використовують програмне забезпечення, створене українськими розробниками. Воно дозволяє в режимі реального часу аналізувати десятки відеопотоків з різних дронів і виявляти потенційні загрози.
“Раніше нам доводилося покладатися лише на людське око, що призводило до перевтоми операторів. Зараз штучний інтелект допомагає відфільтровувати 80% непотрібної інформації”, – розповідає Віктор, керівник аналітичного відділу.
Збереження життів
Голова військової адміністрації одного з районів Харківщини (прізвище не називаю з міркувань безпеки) відзначає ще один важливий аспект: “Технології не тільки підвищують нашу боєздатність, але й зберігають життя військових. Кожен безпілотник, який виконує завдання замість людини, – це потенційно врятоване життя”.
За інформацією з Міністерства оборони, застосування технологічних рішень дозволило знизити втрати особового складу на небезпечних ділянках фронту на 35-40%. Це вражаючий показник, який доводить правильність обраного шляху.
Виклики та перспективи
Однак не все так безхмарно. Проблеми з фінансуванням, нестача компонентів, складнощі з масштабуванням успішних рішень – все це залишається актуальним. “Іноді простіше зібрати гроші через волонтерів і швидко закупити необхідне, ніж чекати на офіційні поставки”, – відверто зізнається один з командирів.
Валерій Залужний в останньому інтерв’ю «Українській правді» підкреслив: “Ми маємо продовжувати інвестувати в технології, навіть якщо це означає скорочення інших статей витрат. Тому що технологічна перевага – це те, що дозволить нам перемогти з меншими людськими втратами”.
Погляд у майбутнє
Повертаючись до Києва, я не міг не помітити, як технологічна війна змінила навіть пейзажі нашої країни. Біля дороги – замасковані станції радіоелектронної боротьби, на блокпостах – системи виявлення дронів, у небі – наші безпілотники, що патрулюють стратегічні об’єкти.
Україна стала не просто споживачем технологій, а й інноватором, чиї рішення вже вивчають партнери з НАТО. І в цьому є надія на майбутнє – після перемоги ці технології та досвід стануть основою для розвитку нових галузей української економіки.
“Кожен день ворог змінює тактику, і ми маємо змінюватися швидше”, – ця фраза молодого інженера з Харківщини, мабуть, найкраще описує сутність технологічної війни, яку веде Україна. І судячи з того, що я побачив на передовій, ми в цій війні маємо всі шанси перемогти.
